ПЄНЬО́НЖЕК Юзеф (01. 03. 1888, с. Пиховіце, нині у складі Кракова, Польща — 25. 05. 1953, Краків) — живописець і графік. Закінчив Краківську академію мистецтв (1913; викладачі Л. Вичулковський, Ю. Панкевич). 1918–39 працював у Львові як учитель рисунка у гімназії № 8; брав участь у числен­них мистецьких ви­ставках у Львові. Персональні — у Львові (1924, 1926, 1930, 1933). Створював пере­важно олійні й акварельні пейзажі, виконував естампи (офорти й акватинти), особливо види міст і памʼяток архітектури, а також порт­рети, зокрема «Автопорт­рет» (1920-і рр.). Цікавився народною культурою, замальовував селянський одяг, памʼятки народного деревʼяного зодчества й ужиткового мистецтва на тлі краєвидів. У графічній творчості П. помітні елементи ім­пресіонізму та вплив Л. Вичулковського. За­стосовував субтельне оперува­н­ня штрихами, мʼякі, неконтрастні тональні чорно-білі сполуче­н­ня та гармонійну пере­дачу світлоповітряного середовища. Деякі твори зберігаються у Львівській галереї мистецтв, у музеях Польщі.