Пєньонжек Юзеф
ПЄНЬО́НЖЕК Юзеф (01. 03. 1888, с. Пиховіце, нині у складі Кракова, Польща — 25. 05. 1953, Краків) — живописець і графік. Закінчив Краківську академію мистецтв (1913; викладачі Л. Вичулковський, Ю. Панкевич). 1918—39 працював у Львові як учитель рисунка у гімназії № 8; брав участь у численних мистецьких виставках у Львові. Персональні — у Львові (1924, 1926, 1930, 1933). Створював переважно олійні й акварельні пейзажі, виконував естампи (офорти й акватинти), особливо види міст і памʼяток архітектури, а також портрети, зокрема «Автопортрет» (1920-і рр.). Цікавився народною культурою, замальовував селянський одяг, памʼятки народного деревʼяного зодчества й ужиткового мистецтва на тлі краєвидів. У графічній творчості П. помітні елементи імпресіонізму та вплив Л. Вичулковського. Застосовував субтельне оперування штрихами, мʼякі, неконтрастні тональні чорно-білі сполучення та гармонійну передачу світлоповітряного середовища. Деякі твори зберігаються у Львівській галереї мистецтв, у музеях Польщі.
Додаткові відомості
- Основні твори
- живопис — «Вид старого Самбора», «Самбір вночі» (обидва — бл. 1923), «Острозький замок» (1935), «Світанок у Львові», «Вид з площі Ринок», «Зимова панорама Львова», «Львівські дахи», «Каплиця трьох святителів у Львові» (усі — 1942); офорти — «Вулиця Кладкова у Кременці» (1926), «Замок у Чорштині» (1927), «Руїни єврейської дільниці у Львові», «Вулиця Личаківська» (обидва — 1945), «Панорама Львова» (1946); графічні цикли — «Сандомир» (1926, 10 творів), «Кременець» (1927, 21 твір), «Бидгощ» (1929, 10 творів); серія «Види Львова» (1941–42, 10 акварелей).
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
