Пилиховський Антін Павлович

ПИЛИХО́ВСЬКИЙ Антін Павлович (07. 06. 1860, с. Нова Гребля, нині Підкарпатського воєводства, Польща — 24. 06. 1940, Львів) — живописець і графік. Завдяки стипендії від міськради м. Перемишль здобув освіту в Краківській академії мистецтв (Польща, 1877–80). У 1881 відвідав Відень, Флоренцію (навчався декілька місяців у школі мистецтв), Венецію (обидва — Італія); 1882 подорожував Російською імперією, побував у Білорусі та Україні, зокрема у Києві відвідував музеї та бібліотеки. Від 1886 постійно працював у Львові, мав славу «львівського Матейка». Уперше експонував свої твори (під псевдонімом Владимирський) 1880 на Етнографічній виставці в Коломиї («Гуцул і гуцулка», літографовані за власними рисунками портрети Б. Хмельницького й Т. Шевченка). Створював композиції на релігійні та історичні теми в стилістиці академізму й реалізму («Папські посли у Данила Галицького» (1886), «Бій з татарами у Десятинній церкві» (1884–86), «Хрещення Русі за св. Володимира Великого»), портрети, проєктував вітражі. Співорганізатор «Товариства для розвою руської штуки» у Львові (1898; на 1-й виставці товариства того ж року представив полотна й понад 20 рисунків на сюжети з історії Київської Русі, зокрема серію «Князь Данило Галицький»). На початку 20 ст. продовжив роботу над великою серією «Історія Київської Русі» («Хрещення у Києві», «Ярослав Мудрий», «Смерть Бориса і Гліба»; більшість творів тиражував у літографіях і хромолітографіях). Автор циклу літографій «Рысунки знаменитшихъ церквей Малой, Великой и Бѣлой Руси» (40 аркушів із зображенням храмів Львова, Києва, Чернігова, Почаєва, Херсона та ін. українських міст), альбомів літографій «Київські і галицькі князі», «Козацькі гетьмани» (усі — Львів, 1896). Чимало уваги приділяв релігійній тематиці, зокрема створив ікони для церкви архистратига Михаїла в с. Дора, нині в межах м. Яремче Івано-Франківської обл. («Богородиця як цариця Русі», «Св. Ольга», «Св. Володимир»; перші спроби створення національного стилю в релігійному мистецтві Галичини; 1882–84). За його проєктами 1896–97 в м. Іннсбрук (Австрія) було виконано 9 вітражів (не збережені) із зображенням Христа-Спасителя, святих Бориса і Гліба, Параскеви, Юрія (Георгія), Антонія й Феодосія, Дмитрія, Варвари, Кирила й Мефодія, Володимира й Ольги для Преображенської церкви у Львові. 1900–14 виконав стінописи та частково іконостаси церков у с. Гусаків (нині Яворівського р-ну), Східниці (нині Дрогобицького р-ну), Чайковичах, Роздільному (нині обидва — Самбірського р-ну; усі — Львівської обл.), с. Олешів (нині Івано-Франківського р-ну Івано-Франківської обл.), с. Довгопілля (нині м. Кимполунґ, Румунія; ікони 1907), смт Тересва (нині Тячівського р-ну Закарпатської обл., ікона 1908), с. Доманинці (нині в межах Ужгорода; ікони 1911). Ці його твори після 1914 було знищено або перемальовано. Створював олійні та літографічні портрети історичних осіб і сучасників, церковних і громадських діячів Галичини, а також твори побутового жанру і пейзажі. Деякі твори П. зберігаються у Львівських галереї мистецтв, історичному музеї та науковій бібліотеці.

Рекомендована література

1. Дзюбан О. Антін Пилиховський — львівський графік і живописець // Галиц. брама. 2002. № 4–6;
   Google Scholar Internet
2. Купчинська Л. Художник Антін Пилиховський: сторінки біографії // Вісн. НТШ. 2011. № 45.
   Google Scholar Internet

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю