Пізнюр Андрій Васильович
ПІ́ЗНЮР Андрій Васильович (10. 12. 1930, с. Хорів Здолбунівського пов. Волинського воєводства, нині Рівненського р-ну Рівненської обл. — 01. 03. 2003, Львів) — геолог. Доктор геолого-мінералогічних наук (1983), професор (1985). Закінчив Львівський університет (1953), де відтоді й працював: 1983–90, 1996–99 — професор, 1991–96 — завідувач кафедри методів пошуків та розвідки родовищ корисних копалин, 1999–2003 — професор кафедри екологічної та інженерної геології та гідрогеології. Наукові дослідження у галузі термобарогеохімії та геології рудних родовищ.
Додаткові відомості
- Основні праці
- О теоретическом моделировании постмагматических минералообразующих систем // Докл. АН СССР. 1973. Т. 208; Физико-химические основы прогнозирования постмагматического оруденения. Москва, 1981 (співавт.); Основы термобарогеохимии: Учеб. пособ. Л., 1986; Залежність кількості та якості накопичення мінеральної сировини від перепадів термобарогеохімічних умов її утворення // Мінералог. зб. 1994. № 47, вип. 1; Термобарогеохимия золота. Л., 1995 (співавт.).
Рекомендована література
- Матковський О., Павлунь М., Наумко І. Андрій Васильович Пізнюр — один із зачинателів термобарогеохімічної школи професора Миколи Єрмакова // Мінералог. зб. 2020. № 70, вип. 1–2.
Завантажити статтю
Людина 
