Пікор Стефан

ПІ́КОР Стефан (1888, Відень — після 1944) — живописець. Закінчив гімназію, потім навчався в Художньо-промисловій школі (1905–06; обидві — Львів). Продовжив студії в Краківській академії мистецтв (Польща, 1907–13; викладачі Ю. Унєжиський, В. Вайс). 1911 був у Мюнхені. Працював учителем малювання в гімназіях м. Броди (нині Львівська обл., 1913–16), м. Бжесько (нині Малопольське воєводство, Польща, 1916–19), Львова (1919–39). Учасник львівських виставок 1910, 1921, 1924–26, 1931–39. Створював олійні й акварельні пейзажі («З околиць Львова», 1924; «Етюд з Делятина», 1932), натюрморти, релігійні композиції (зокрема для актового залу гімназії № 9 у Львові — «Богоматір», 1911; «Св. Ян з Кент», 1938). Особливо увагу приділяв портретам, в яких стилізував мистецтво 15–16 ст., застосовував алегорії та літературні асоціації: портрети дружини (1922, 1924), автопортрети («Рінальдо й Арміда» (з дружиною), 1926; «Пейзажист», 1931; «Св. Юрій», 1933). Деякі твори П. зберігаються в Національному музеї у Кракові.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю