Прокудо Віталій Стефанович
ПРОКУ́ДО Віталій Стефанович (19. 11. 1920, с. Азарівка Стародубського пов. Гомельської губ., нині Брянської обл., РФ — 19. 11. 1995, Дніпропетровськ, нині Дніпро) — дослідник історії 2-ї світової війни. Державна премія України імені Т. Шевченка (1979). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Навчався у Московському інституті іноземних мов (1938–39) і Воронезькому стоматологічному інституті (РФ, 1939), закінчив Дрогобицький (ниніЛьвівська обл., 1954) і Полтавський (1961) педагогічні інститути. 1939–60 — у лавах радянської армії, дослужився до звання капітана. 1963–86 — старший науковий співробітник Дніпропетровського історичного музею. Працював з архівами Міністерства оборони СРСР, досліджував діяльність радянського антифашистського підпілля, збирав свідчення в учасників оборони Дніпропетровська, форсування Дніпра. Автор і науковий консультант діорами «Битва за Дніпро» (1975) та зали № 7 (1977), що висвітлює події 2-ї світової війни. Ініціатор створення біля діорами та в залі № 7 виставки бойової зброї та техніки періоду 2-ї світової війни. Опублікував значну кількість науково-популярних статей (зокрема «Десантом командовал Платонов» // «Днепровская правда», 1971, 4 дек.; «Гремела атака и пули свистели» // «Днепр вечерний», 1994, 25 окт.) і буклетів («Диорама “Битва за Днепр”», Дн., 1976).
Рекомендована література
- Як створювалась діорама. До 60-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні та 30-річчя створення діорами «Битва за Дніпро». Дн., 2005;
- Бекетова В. М. Шевченківська премія творцям музею 1979 р.: Віхи реконструкції та оновлення Дніпропетровського історичного музею // Історія і культура Придніпров’я: Невідомі та маловідомі сторінки. 2014. Вип. 11.