Піневич Михайло Васильович
Визначення і загальна характеристика
ПІНЕ́ВИЧ Михайло Васильович (20. 11. 1888, с. Заудайка Ніжинського пов. Харківської губ., нині Прилуцького р-ну Чернігівської обл. — 28. 08. 1977, Вінниця) — лікар-уролог. Доктор медичних наук (1960), професор (1963). Державні нагороди СРСР. Закінчив Університет святого Володимира у Києві (1914). Відтоді та під час 2-ї світової війни служив військовим лікарем, працював у закладах охорони здоров’я. 1932–35 — у 1-му, 1935–41 — 2-му Київських медичних інститутах: від 1939 — доцент шпитальної хірургічної клініки; 1945–46 — доцент 2-ї хірургічної клініки Київського інституту удосконалення лікарів; 1946–72 — у Вінницькому медичному інституті: від 1962 — професор кафедри факультетської хірургії з курсом урології. Наукові дослідження: фтизіоурологія; лікування пошкоджень органів сечостатевої системи, гострого і хронічного пієлонефритів; роль курортних чинників у лікуванні урологічних хвороб.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Повреждения органов мочеполовой системы при операциях и медицинских манипуляциях // Сб. науч. работ Винн. обл. клин. больницы. В., 1957 (співавт.); К вопросу об инородных телах мочевого пузыря // Там само; Вопросы пиелонефрита в детском возрасте // Курорт. лечение больных хронич. пиелонефритом: Мат. респ. конф. К., 1967 (співавт.); Органосохраняющие операции при аномалиях развития почек и верхних мочевых путей // Урология: Респ. межвед. сб. К., 1971. Вып. 5 (співавт.); Хронический пиелонефрит и некоторые функции печени при единственной почке у больных пожилого возраста // Урология и нефрология. 1972. № 1 (співавт.).
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
