Піотровський-Корвін Мечислав

ПІОТРО́ВСЬКИЙ-КО́РВІН Мечислав (29. 01. 1869, м. Кам’янець-Подільський, нині Хмельницької обл. — 13. 12. 1930, Львів) — живописець. Закінчив Краківську академію мистецтв (Польща, 1895; викладачі Ф. Цинк, В. Лущкевич); навчався в Мюнхені (Німеччина) в ательє С. Грохольського (1898–99). Від жовтня 1899 працював у Львові, брав участь у львівських виставках 1903–13, 1922. У 1917–18 перебував у Києві, де організував персональну виставку 1917 (120 творів). Переважно створював пейзажі з ліричним настроєм, з чіткою композицією і продуманими ефектами світла; малював також міські види («Бернардинська площа у Львові вночі», 1901; «Турецький міст у Кам’янці-Подільському», «Кафедральний собор у Кам’янці-Подільському», «Сукенниці у Кракові», 1917), побутові сцени («На львівському ринку», 1907; «Колядники», 1917), полювання, натюрморти з квітами. Серед найвідоміших творів — «Ноктюрн» (1899), «Вихор» (1901), «Качки, що злітають», «Старий млин у місячному світлі» (обидва — 1905), «Весняний краєвид» (1907), «Останній сніг» (1917). Його роботи репродукували на поштових листівках, зокрема серія «12 місяців» (1900). На початку 20 ст. два його краєвиди оздоблювали інтер’єр кондитерської М. Монне у Львові на розі вул. Личаківська та Францисканська (нині вул. Т. Бобанича). Деякі твори П.-К. зберігаються у Львівській галереї мистецтв («Дикі качки в очереті», «Схід сонця над болотом», «Сосновий бір», «Дерева над ставом», «Пейзаж з дерев’яною церквою», «Сани з конем біля комори») та Львівському історичному музеї.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю