Пітч Едвард-Мірон

ПІТЧ Едвард-Мірон (26. 06. 1852, Львів — після 1939) — живописець і дизайнер. Закінчив у Відні Художньо-промислову школу (1873) й академію мистецтв (1877; викладачі К. Вурцінгер, Х. Гріпенкерл, А. Айзенменгер). 1877—82 працював у Відні як художник-декоратор, виконував стінописи в храмах і житлових будинках; 1883—88 викладав у Ткацькій школі в м. Франкштадт (нині Френштат, Чехія), у залі ратуші цього міста виконав порт­рет імператора Франца-Йосифа, а бальний зал міської стрільниці роз­писав фресками. Від 1889 по­стійно працював у Львові. Від 1891 викладав теорію та практику рисунку в художньо-промисловій школі, від 1898 — рисунок у гімназії № 3 та Єврейській промисловій школі; 1913—23 — рисунок і живопис у приватній Вільній академії мистецтв Л. Подгородецького. Був членом товариства «Зерно» (1902—05); входив до правлі­н­ня Науково-літературної спілки (від 1903); від 1913 — голова секції рисунків Товариства вчителів вищих шкіл; від 1920 — член правлі­н­ня Загальної спілки польських художників-пластиків. 1903—33 брав участь у львівських мистецьких ви­ставках. Персональна — у Львові 1922. Створював у традиціях ав­стрійського й німецького академізму кінця 19 ст. олійні порт­рети (С. Червінського, 1901; Ю.-К. Яновського, 1902; В. Клапковського, бл. 1908; «Автопорт­рет», близько 1922), краєвиди («Скелі Пруту», «Дощ у Лешневі», обидва — 1908—09), релігійні композиції (триптих «Оплакува­н­ня» у каплиці Скорботної Богоматері в Домініканському костелі в Тернополі, 1909—10, не зберігся) та міфологічні сцени («Венера й Адоніс», близько 1890—92, «Алкіона», 1921). Виконував за власними проєктами панно та стін­ні роз­писи (зокрема проєкти стінописів алегоричного змісту «Хвилі життя», 1899 і «Потоп», початок 20 ст.). У Міському театрі (нині театр опери і балету імені С. Крушельницької) 1899—1900 зобразив на плафоні глядацької зали жіночу по­стать — уособле­н­ня «Грації», а по периметру плафона — камеї з алегоричними сценами (Мужність, Страж­да­н­ня, Самопожертва, Тріумф краси, Музика, Танець, Життя і Свобода), що оправляють скульптурні порт­ретні медаль­йони; у вестибюлі над аркадами 1899 — фриз, прикрашений 16-ма імітаціями камей. 1904 на склепін­ні каплиці Милосердного Христа у львівській Латинській катедрі виконав темперний роз­пис «Воскреслий Христос в оточен­ні ангелів». Проєктував меблі, ужиткові вироби з текс­тилю, дерева й металу, зокрема дзеркало в рамі зі стилізованими індійськими мотивами (1893—94), «ґданська» шафа для офісу президента Львова (1902—03), гарнітур меблів для їдальні в закопанському стилі (1901—02), обкладинки почесних дипломів, подарованих А. Сапєзі львівською громадою (1894—95); проєкти килимів і взірців текс­тильних виробів (1890-і рр.). Деякі твори П. зберігаються у Львівській галереї мистецтв.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю