Пітч Едвард-Мірон

ПІТЧ Едвард-Мірон (26. 06. 1852, Львів — після 1939) — живописець і дизайнер. Закінчив у Відні Художньо-промислову школу (1873) й академію мистецтв (1877; викладачі К. Вурцінгер, Х. Гріпенкерл, А. Айзенменгер). 1877–82 працював у Відні як художник-декоратор, виконував стінописи в храмах і житлових будинках; 1883–88 викладав у Ткацькій школі в м. Франкштадт (нині Френштат, Чехія), у залі ратуші цього міста виконав портрет імператора Франца-Йосифа, а бальний зал міської стрільниці розписав фресками. Від 1889 постійно працював у Львові. Від 1891 викладав теорію та практику рисунку в художньо-промисловій школі, від 1898 — рисунок у гімназії № 3 та Єврейській промисловій школі; 1913–23 — рисунок і живопис у приватній Вільній академії мистецтв Л. Подгородецького. Був членом товариства «Зерно» (1902–05); входив до правління Науково-літературної спілки (від 1903); від 1913 — голова секції рисунків Товариства вчителів вищих шкіл; від 1920 — член правління Загальної спілки польських художників-пластиків. 1903–33 брав участь у львівських мистецьких виставках. Персональна — у Львові 1922. Створював у традиціях австрійського й німецького академізму кінця 19 ст. олійні портрети (С. Червінського, 1901; Ю.-К. Яновського, 1902; В. Клапковського, бл. 1908; «Автопортрет», близько 1922), краєвиди («Скелі Пруту», «Дощ у Лешневі», обидва — 1908–09), релігійні композиції (триптих «Оплакування» у каплиці Скорботної Богоматері в Домініканському костелі в Тернополі, 1909–10, не зберігся) та міфологічні сцени («Венера й Адоніс», близько 1890–92, «Алкіона», 1921). Виконував за власними проєктами панно та стінні розписи (зокрема проєкти стінописів алегоричного змісту «Хвилі життя», 1899 і «Потоп», початок 20 ст.). У Міському театрі (нині театр опери і балету імені С. Крушельницької) 1899–1900 зобразив на плафоні глядацької зали жіночу постать — уособлення «Грації», а по периметру плафона — камеї з алегоричними сценами (Мужність, Страждання, Самопожертва, Тріумф краси, Музика, Танець, Життя і Свобода), що оправляють скульптурні портретні медальйони; у вестибюлі над аркадами 1899 — фриз, прикрашений 16-ма імітаціями камей. 1904 на склепінні каплиці Милосердного Христа у львівській Латинській катедрі виконав темперний розпис «Воскреслий Христос в оточенні ангелів». Проєктував меблі, ужиткові вироби з текстилю, дерева й металу, зокрема дзеркало в рамі зі стилізованими індійськими мотивами (1893–94), «ґданська» шафа для офісу президента Львова (1902–03), гарнітур меблів для їдальні в закопанському стилі (1901–02), обкладинки почесних дипломів, подарованих А. Сапєзі львівською громадою (1894–95); проєкти килимів і взірців текстильних виробів (1890-і рр.). Деякі твори П. зберігаються у Львівській галереї мистецтв.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю