Павленко Володимир Володимирович
ПАВЛЕ́НКО Володимир Володимирович (14. 05. 1946, с. Новий Биків Новобасанського, нині Ніжинського р-ну Чернігівської обл.) — архітектор. Народний архітектор України (2009). Член НСАУ (1978). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2002). Закінчив Київський інженерно-будівельний інститут (1971). Відтоді працював у Чернігівській філії інституту «Діпроцивільпромбуд»; згодом — у відділі у справах будівництва та архітектури Чернігівського облвиконкому. 1976—82 — заступник головного архітектора, 1986—2011 — головний архітектор Чернігівської обл.; 1983—86 — головний архітектор Чернігова. Водночас 2005—10 — доцент кафедри водопостачання і водовідведення Чернігівського інституту економіки і управління; від 2011 — доцент кафедри промислового і цивільного будівництва, від 2020 — доцент кафедри архітектури та дизайну середовища Національного університету «Чернігівська політехніка». Брав участь у проєктуванні: нового генерального плану Чернігова (вперше в історії його розвитку було запропоновано вихід з забудовою на лівий берег р. Десна), другої міської лікарні у Чернігові (Державна премія України у галузі архітектури, 1999); забудови новоутвореного м. Славутич Київської обл.; планування міст Ніжин, Борзна, Носівка (нині обидва — Ніжинського р-ну), Городня (нині Чернігівського р-ну), Семенівка (нині Новгород-Сіверського р-ну), Корюківка, Щорс (нині Сновськ Корюківського р-ну), смт Варва (нині Прилуцького р-ну), Козелець (нині Чернігівського р-ну), Короп (нині Новгород-Сіверського р-ну) та низки сіл Чернігівської обл.; реставрації національних памʼяток — Антонієвих печер (1069), Спаського собору (11 ст.), Борисоглібського собору (початок 12 ст.), Успенського собору (12 ст.), Іллінської церкви (12—17 ст.), Троїцького собору (1679—95), Катерининської церкви (1715) у Чернігові, комплексу Спасо-Преображенського монастиря у м. Новгород-Сіверський, деревʼяної церкви святого Георгія у смт Седнів (усі — 17—18 ст.); відродження комплексу памʼяток архітектури Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» та розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Батурин (нині Ніжинського р-ну); церкви Параскеви-Пʼятниці у с. Чайкине Новгород-Сіверського р-ну; комплексу памʼятників на честь 1000-ліття Новгород-Сіверського і 800-ліття «Слова о полку Ігоревім», памʼятників 900-річчю зʼїзду князів на Замковій горі в смт Любеч (нині Чернігівського р-ну) та І. Мазепі на Валу у Чернігові. Разом з І. Ситим і А. Ґречилом є автором герба та прапора Чернігівської обл. Займається також акварельним і масляним живописом.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Збереження пам’яток архітектури Чернігова в умовах підвищеної вологості на прикладі Іллінської церкви, Антонієвих печер і будинку полкової канцелярії. К., 2019; Конструктивні особливості малоповерхової забудови українського Полісся. Чг., 2020; Дослідження та відновлення ближньої печери Антонія Печерського в смт Любечі. Початок регенерації його історичного середовища // Пам’яткознавчі студії: пробл., практики, перспективи розвитку. 2020. Вип. 1; Вплив біоніки на архітектуру: Комплексне забезпечення якості технологічних процесів та систем // Мат. тез доп. 10-ї Міжнар. наук.-практ. конф. (Чернігів, 29–30 квіт. 2020 р.): В 2 т. Т. 2. Чг., 2020; Відродження Батуринського палацово-паркового комплексу Кирила Розумовського як архітектурно-історичної спадщини України // Мат. Міжнар. наук.-практ. Конф. (Київ, 21–22 жовт. 2021 р.). К., 2021 (усі — співавт.).
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
