Павлішак Вацлав
ПАВЛІША́К Вацлав (Pawliszak Wacław; 23. 05. 1866, Варшава — 19. 01. 1905, там само) — польський живописець, графік, ілюстратор. Навчався в Краківській академії мистецтв у Я. Матейка (1880–85), пізніше — у Мюнхені (Німеччина) у Ю. Брандта та в Парижі у Каролюс-Дюрана (1886). Працював у Варшаві. Багато подорожував, особливо по західних і південно-східних землях сучасної України, Криму, Північній Африці та Близькому Сходу; малював картини для турецького султана в Стамбулі. Для творів П. характерна академічна манера, досконала техніка малюнка та яскравий колорит. Створював переважно полотна історичного, батального, орієнталістичного й побутового жанрів, зокрема: «У степу», «Татарський лучник» (обидва –1889), «Повернення з нареченою» (1890), «Сутичка конфедератів з російським військом» (1891), «Відпочинок під час подорожі» (1894), «Помста» (1895), «Битва кентаврів з амазонками» (1904). Ілюстрував часописи й книги, наприклад, віденське видання «Тисячі й однієї ночі» (1904–05, не завершене), твори Ю. Словацького. У 1884–90 часто бував у м. Біла Церква (Київська обл.) у маєтку Браницьких. Серед картин на українську тематику — «Козацька розвідка», «Козацький подарунок» (обидві — 1884–85), «Гей, козаче», «Мазепа» (за поемою Дж. Байрона; обидві — 1885), «Отаман запорозький» (1890), «Віват» (1898), «Здобуття штандарту» (1899). Брав участь у виставках у Львові (1894, 1902) та Одесі (1890). Деякі твори П. зберігаються у Варшавському національному музеї та приватних збірках. Загинув трагічно: під час суперечки був застрелений з револьвера скульптором К. Дуніковським.