Павлішак Вацлав

ПАВЛІША́К Вацлав (Pawliszak Wacław; 23. 05. 1866, Варшава — 19. 01. 1905, там само) — польський живописець, графік, ілюстратор. На­вчався в Краківській академії мистецтв у Я. Матейка (1880—85), пізніше — у Мюнхені (Німеч­чина) у Ю. Брандта та в Парижі у Каролюс-Дюрана (1886). Працював у Варшаві. Багато подорожував, особливо по західних і пів­ден­но-східних землях сучасної України, Криму, Пів­нічній Африці та Близькому Сходу; малював картини для турецького султана в Стамбулі. Для творів П. характерна академічна манера, досконала техніка малюнка та яскравий колорит. Створював пере­важно полотна історичного, батального, орієнталістичного й побутового жанрів, зокрема: «У степу», «Татарський лучник» (обидва —1889), «Поверне­н­ня з нареченою» (1890), «Сутичка конфедератів з російським військом» (1891), «Від­починок під час подорожі» (1894), «Помста» (1895), «Битва кентаврів з амазонками» (1904). Ілюстрував часописи й книги, на­приклад, ві­денське ви­да­н­ня «Тисячі й однієї ночі» (1904—05, не завершене), твори Ю. Словацького. У 1884—90 часто бував у м. Біла Церква (Київська обл.) у маєтку Браницьких. Серед картин на українську тематику — «Козацька роз­відка», «Козацький подарунок» (обидві — 1884—85), «Гей, козаче», «Мазепа» (за поемою Дж. Байрона; обидві — 1885), «Отаман запорозький» (1890), «Віват» (1898), «Здобу­т­тя штандарту» (1899). Брав участь у ви­ставках у Львові (1894, 1902) та Одесі (1890). Деякі твори П. зберігаються у Варшавському національному музеї та приватних збірках. Загинув трагічно: під час суперечки був застрелений з револьвера скульптором К. Дуніковським.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю