Південномолдовська схилово-височинна північно-степова фізико-географічна область

ПІВ­ДЕН­НОМОЛДО́ВСЬКА СХИ́ЛОВО-ВИСОЧИ́Н­НА ПІВ­НІ́ЧНО-СТЕПОВА́ ФІ́ЗИКО-ГЕО­ГРАФІ́ЧНА О́БЛАСТЬ Входить до складу Дністерсько-Дні­провського лісо­степового краю. Охоплює пів­ден­ні від­роги Центральномолдовської височини у Молдові і заходить на територію України своєю пів­ден­ною частиною. Про­стягається від пів­нічної частини оз. Ялпуг до пониз­зя Дністра у межах Одеської області. У гео­структурному від­ношен­ні повʼязана зі схилом західної країни Причорноморської западини. Вище місцевого базису ерозії залягають сарматські, меотичні та понтичні осадові від­клади, що пере­криті антропогеновими червоно-бурими глинами та лесоподібними су­глинками. Для області характерні хвилястий, дуже роз­членований рельєф (глибина ерозійного врізу 100—120 м), найбільші для пів­дня степової зони теплові ресурси, роз­винуті глибокі і звичайні малогумусні роз­орані чорноземи, світлі схилові сухі діброви з дуба пухнастого (гірницеві ліси), суцільна антропоген­на змін­ність ландшафтних комплексів. У ландшафтній структурі області пере­важають: 1) ландшафтні місцевості привододільних хвилястих лесових рівнин зі змитими звичайними малогумусними чорноземами, пере­важно роз­орані або зайняті під сади і вино­градники, природна рослин­ність пред­ставлена степовими травами (чебрецеві угрупова­н­ня); 2) яружно-балкові та схилові місцевості з чорноземоподібними намитими карбонатними ґрунтами з ділянками гірницевих лісів — світлих сухих дібров; 3) надзаплавно-терасові місцевості, що за­ймають здебільшого лів­обереж­жя річкових долин з глибокими малогумусними чорноземами, зайнятими сільськогосподарськими культурами; 4) заплавні місцевості з солонцюватими алювіальними ґрунтами з лучно-степовими асоціаціями, які використовують під пасовиська, сінокоси та вирощува­н­ня городніх і кормових культур. На території області — Староманзирський заказник.

Завантажити статтю