Пайонк Анєля
ПАЙО́НК Анєля (Рająk (Рająkówna) Аniela; 1864, с. Медика, нині Перемишльського пов. Підкарпатського воєводства, Польща — 24. 04. 1912, Париж) — польська художниця. Навчалась у Кракові приватно в Л. Лефлера і Ф. Цинка, від 1886 — у Парижі в Каролюс-Дюрана, в академіях Жуліана і Колароссі (1889), в Мюнхені (1890). Від 1891 працювала у Львові, в 1909–12 — в Парижі. Регулярно брала участь у львівських виставках 1886–1911. Створювала олійні портрети, краєвиди, натюрморти, інтер’єри, деколи з елементами імпресіонізму. Для її творчої манери характерні розмиті контури фігур і предметів на ескізно вирішеному тлі, легка та м’яка фактура рухів пензля, застосування стриманих блакитних, рожевих, брунатних кольорів, опромінених розпорошеним світлом. Серед творів — «Захід сонця» (1891), «У моїй кімнаті», «Автопортрет» (обидва — 1892), «Портрет Г. Павліковської» (1896), «Портрет сестри Г. Барлінської в червоній сукні» (1899), «Дама з ірисами» (1907). Деякі твори П. зберігаються у Львівській національній галереї мистецтв («Етюд жіночого портрета», 1890; «Портрет Л. Васілевського», 1895; «Мріяння», 1898; «Портрет старого чоловіка», 1907), Національному музеї у Львові («Квіти»), Варшавському національному музеї («Жінка з кішкою», 1898), у Краківському національному музеї («Автопортрет з дочкою», 1907).