Паламарчук Леонід Сидорович

ПАЛАМАРЧУ́К Леонід Сидорович (09. 08. 1922, с. Мусіївка Сквирського повіту Київської губ., нині Бердичівського р-ну Житомирської обл. — 26. 08. 1995, Київ) — мово­знавець, лексиколог і лексико­граф. Доктор філологічних наук (1977), професор (1979). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1982). Закінчив Київський педагогічний ін­ститут (1949). Учителював (1940—41). Від 1952 — в Ін­ституті мово­знавства АН України: молодший, старший науковий спів­робітник, від 1960 — завідувач від­ділу, від 1978 — за­ступник директора, від 1987 — головний науковий спів­робітник від­ділу лексикології та лексико­графії (від 1991 — Ін­ституту української мови НАН України). Наукові дослідже­н­ня П. з лексичної синонімії української мови, теорії лексикології та лексико­графії, славістики від­значаються докладним семантичним та стилістичним аналізом: мовних явищ у синхронії; звʼязку словникового складу української літературної мови з позамовною дійсністю; шляхів лексичного збагаче­н­ня та оновле­н­ня літературної мови; одиниць усної літературної мови, живомовних елементів з пер­спективою подальшого опрацюва­н­ня в лексико­графічних працях. Створив наукову школу лексикологів і лексико­графів. Під науковим керівництвом П., за його редакцією та при без­посередній авторській участі ви­дано низку академічних наукових праць, серед яких — «Дослідже­н­ня з лексикології та лексико­графії» (1965), «Лексикологія і лексико­графія» (1966, 1969), «Російсько-український словник» у 3-х т. (1968, 1980—81, 1987—88; Державна премія УРСР у галузі науки і техніки, 1971), «Словник української мови» в 11-ти т. (1970—80; Державна премія СРСР, 1983), «Сучасна українська літературна мова. Лексика і фразеологія» (1973), «Слово і фразеологізм у словнику» (1980), «Фразеологічний словник української мови» у 2-х кн. (1993, 1999), «Словник синонімів української мови» у 2 т. (1999— 2000, 2006). П. — спів­автор, від­повід­альний редактор, голова та член редакційної колегії низки словників: «Українсько-російський словник» у 6-ти т. (1953—63), «Українсько-російський словник» (1964, 1971, 1975, 1976, 1984, 1986, 1990), «Словарь рус­ских прои­зведений Шевченко» у 2-х т. (1985), «Болгарсько-український словник» І. Стоянова, О. Чмир (1988), «Чесько-український словник» у 2-х т. (1988—89), «Словник антонімів української мови» Л. Полюги (1987, 1999, 2004), «Словник скорочень в українській мові» (1988; усі — Київ).