Паламарчук Максим Мартинович

ПАЛАМАРЧУ́К Максим Мартинович (22. 10. 1916, с. Воробіївка Ново­град-Волинського пов. Волинської губ., нині Шепетівського р-ну Хмельницької обл. — 26. 02. 2000, Київ) — економіст, економгео­граф. Батько О. Паламарчука. Доктор економічних наук (1959), професор (1961), академік НАНУ (1973). Державна премія у галузі науки і техніки України (1993). Премія імені О. Шліхтера АН УРСР (1978). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1976). Учасник 2-ї світової війни. Державні нагороди СРСР. Закінчив Київський університет (1939). Працював у Херсонському педагогічному ін­ституті (1939—40), Львівському торгово-економічному ін­ституті (1946—62; 1953—56 — завідувач кафедри економічної гео­графії, водночас 1954—56 — проректор з наукової роботи), Раді по ви­вчен­ню продуктивних сил України АН УРСР (від 1962; 1967—69 — голова Ради, 1967—70 — завідувач від­ділу теорії економіки ра­йонів та економічної гео­графії), водночас в Ін­ституті геологічних наук АН УРСР (1964—65 — завідувач від­ділу економічної гео­графії, 1965—67 — за­ступник директора з наукової роботи), в Ін­ституті геофізики АН УРСР (1970—87 — завідувач від­ділу теоретичних про­блем економічної гео­графії), в Ін­ституті гео­графії НАНУ (1987—2000 — радник при дирекції), водночас був професором Київського університету (1975—79). Віце­президент Гео­графічного товариства УРСР (від 1964). Основні напрями наукової діяльності: роз­робле­н­ня теорії промислового комплексо­утворе­н­ня, структурного аналізу і роз­міще­н­ня промисловості; ви­вче­н­ня впливу мінеральних ресурсів на формува­н­ня промислових комплексів в Україні; дослідже­н­ня функціональної та територіальної структури промислового комплексу. Один із головних напрямів досліджень — виявле­н­ня закономірностей і принципів роз­витку та територіальної організації агро­промислових комплексів; створив наукову школу. Крім цього, до фундаментальних здобутків ученого належить роз­робле­н­ня концепції територіальної організації су­спільства і виявле­н­ня закономірностей взаємодії природи й су­спільства з позицій удосконале­н­ня його територіальної організації та раціонального природокористува­н­ня. П. — автор шкільних під­ручників з гео­графії, низки на­вчальних посібників.

Завантажити статтю