Паламарчук Максим Мартинович
ПАЛАМАРЧУ́К Максим Мартинович (22. 10. 1916, с. Воробіївка Новоград-Волинського пов. Волинської губ., нині Шепетівського р-ну Хмельницької обл. — 26. 02. 2000, Київ) — економіст, економгеограф. Батько О. Паламарчука. Доктор економічних наук (1959), професор (1961), академік НАНУ (1973). Державна премія у галузі науки і техніки України (1993). Премія імені О. Шліхтера АН УРСР (1978). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1976). Учасник 2-ї світової війни. Державні нагороди СРСР. Закінчив Київський університет (1939). Працював у Херсонському педагогічному інституті (1939–40), Львівському торгово-економічному інституті (1946–62; 1953–56 — завідувач кафедри економічної географії, водночас 1954–56 — проректор з наукової роботи), Раді по вивченню продуктивних сил України АН УРСР (від 1962; 1967–69 — голова Ради, 1967–70 — завідувач відділу теорії економіки районів та економічної географії), водночас в Інституті геологічних наук АН УРСР (1964–65 — завідувач відділу економічної географії, 1965–67 — заступник директора з наукової роботи), в Інституті геофізики АН УРСР (1970–87 — завідувач відділу теоретичних проблем економічної географії), в Інституті географії НАНУ (1987–2000 — радник при дирекції), водночас був професором Київського університету (1975–79). Віцепрезидент Географічного товариства УРСР (від 1964). Основні напрями наукової діяльності: розроблення теорії промислового комплексоутворення, структурного аналізу і розміщення промисловості; вивчення впливу мінеральних ресурсів на формування промислових комплексів в Україні; дослідження функціональної та територіальної структури промислового комплексу. Один із головних напрямів досліджень — виявлення закономірностей і принципів розвитку та територіальної організації агропромислових комплексів; створив наукову школу. Крім цього, до фундаментальних здобутків ученого належить розроблення концепції територіальної організації суспільства і виявлення закономірностей взаємодії природи й суспільства з позицій удосконалення його територіальної організації та раціонального природокористування. П. — автор шкільних підручників з географії, низки навчальних посібників.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Теоретические основы функциональной структуры промышленного комплекса экономического района. 1972; Територіальна структура промислового комплексу економічного району. 1974; Минеральные ресурсы и формирование промышленных территориальных комплексов. 1978; Территориальная структура производственных комплексов. 1981; Территориальная организация агропромышленных комплексов. 1985; Економічна і соціальна географія України з основами теорії. 1998 (усі — Київ, співавт.).
Рекомендована література
- Максим Мартинович Паламарчук. К., 2006;
- Новітня українська суспільна географія. Хрестоматія. Л., 2007;
- Нагірна В. П. Наукові засади територіальної організації суспільства у працях академіка М. М. Паламарчука та їх актуальність у сучасних умовах (до 100-річчя від дня народження) // Укр. геогр. журн. 2016. № 4.