Пікульський Михайло Михайлович
Визначення і загальна характеристика
ПІКУ́ЛЬСЬКИЙ Михайло Михайлович (03. 09. 1896, м. Липовець Київської губ., нині Вінницького р-ну Вінницької обл. — 19. 09. 1969, м. Ченстохова, нині Сілезького воєводства, Польща) — військовик. Полковник Армії УНР. Закінчив 1-е Київське Костянтинівське військове училище. Від 1917 — в українському війську. 1919 потрапив у польський полон. Після підписання у грудні 1919 українсько-польської декларації про спільну боротьбу з більшовиками вступив до 6-ї Січової дивізії армії УНР. Брав участь у 2-му Зимовому поході. Був інтернований у Польщі в таборі Александрув Куявський, згодом переведений у Щипйорно поблизу Каліша, де закінчив академічні курси Генштабу Армії УНР (1923). Від 1927 — на контрактній службі у Війську Польському. З початком 2-ї світової війни у вересні 1939 відзначився під час боїв за Варшаву. Потрапив у німецький полон, з якого звільнений завдяки активістам ОУН. Від літа 1943 — в управі дивізії «Галичина». 1944 потрапив у радянський полон, засуджений до 12-ти років таборів. Після відбуття покарання 1957 приїхав до Ченстохова.