Пімінова Тетяна Миколаївна

ПІМІ́НОВА Тетяна Миколаївна (04. 12. 1969, м. Бердянськ Запорізької обл.) — співачка (мецо-сопрано). Заслужена артистка України (2007). Закінчила Київську консерваторію (1995; кл. З. Бузиної). Стажувалася в Італії (1999–2000; кл. М. Замп’єрі). 1993–94 — солістка оперної студії Київської консерваторії, від 1994 — Національної опери України (Київ). Має голос широкого діапазону, рівний у всіх регістрах, глибокого й насиченого тембру з міцним наповненням верхів. Артистична статура П., пластика рухів, міміка, сценічна гра — сприяють яскравому втіленню художніх образів. У концертному репертуарі — романси, солоспіви, народні пісні, твори сучасних композиторів — В. Сильвестрова, М. Скорика, Дж. Крамба, П. Колпакова, В. Луньова. Виконувала сольні партії у кантатно-ораторіальних творах, зокрема ораторії «Київські фрески» І. Карабиця, Реквіємі Дж. Верді. Особливе місце у виконавстві П. посідають твори композиторів «Французької шістки». Гастролювала в Азербайджані, Грузії, Данії, Італії, Німеччині, Польщі, Росії, Угорщині, Франції, Швейцарії та ін. країнах. Має записи на компакт-дисках, у фондах Національного радіо.

Партії: Марина Мнішек («Борис Годунов» М. Мусоргського), Кончаківна («Князь Ігор» О. Бородіна), Ольга, Поліна, Любов Кочубей, Марта («Євгеній Онєгін», «Пікова дама», «Мазепа», «Іоланта» П. Чайковського), Любаша, Сваха Баба Бабариха («Царева наречена», «Казка про царя Салтана» М. Римського-Корсакова), Амнеріс, Маддалена («Аїда», «Ріґолетто» Дж. Верді), Кармен (однойменна опера Ж. Бізе), Лаура («Джоконда» А. Понкієллі), Зібель («Фауст» Ш. Ґуно), Сузукі («Мадам Баттерфляй» Дж. Пуччіні), Берта («Севільський цирульник» Дж. Россіні).

Літ.: Зінченко Н. «Кармен». Фатальна жінка чи жертва неприборканих пристрастей? // Хрещатик. 2002, 11 січ.

В. В. Кузик

Основні партії

Марина Мнішек («Борис Годунов» М. Мусоргського), Кончаківна («Князь Ігор» О. Бородіна), Ольга, Поліна, Любов Кочубей, Марта («Євгеній Онєгін», «Пікова дама», «Мазепа», «Іоланта» П. Чайковського), Любаша, Сваха Баба Бабариха («Царева наречена», «Казка про царя Салтана» М. Римського-Корсакова), Амнеріс, Маддалена («Аїда», «Ріґолетто» Дж. Верді), Кармен (однойменна опера Ж. Бізе), Лаура («Джоконда» А. Понкієллі), Зібель («Фауст» Ш. Ґуно), Сузукі («Мадам Баттерфляй» Дж. Пуччіні), Берта («Севільський цирульник» Дж. Россіні).

Рекомендована література

1. Зінченко Н. «Кармен». Фатальна жінка чи жертва неприборканих пристрастей? // Хрещатик. 2002, 11 січ.
   Google ScholarInternet

завантажити статтю