Пулевич Веніамін Михайлович

ПУЛЕ́ВИЧ Веніамін Михайлович (09. 10. 1878, м. Єлисаветград, нині Кропивницький — 01. 04. 1954, м. Лейквуд, шт. Нью-Джерсі, США) — військовик. Генерал-хорунжий армії Української Держави (1918). Закінчив Володимирський Київський кадетський корпус (1896), Єлисаветградське кавалерійське училище (1898), Миколаївську академію Генштабу в Санкт-Петербурзі (1904). Служив у 15-му драгунському Олександрійському полку, штабах Приамурського і Варшавського військових округів. Учасник російсько-японської війни 1904–05. Під час 1-ї світової війни — командир 8-го гусарського Лубенського полку, начштабу 3-ї Донської козачої дивізії. В армії Української Держави 1918 — член Воєнно-наукового комітету Генштабу, начштабу 6-го Полтавського армійського корпусу, 2-й генерал-квартиймейстер Головного управління Генштабу. Від 1919 — у Збройних силах Півдня Росії: начштабу 3-ї Донської козачої дивізії. 1920 евакуйований до Югославії. Під час 2-ї світової війни командував батальйоном Російського корпусу, що воював проти югославських партизанів на боці нацистської Німеччини. Від 1945 мешкав у Австрії, від 1949 — у США.

Завантажити статтю