Панькевич Іван Артемович

ПАНЬКЕ́ВИЧ Іван Артемович (06. 10. 1887, с. Цеперів, нині Львівського р-ну Львівської обл. — 25. 02. 1958, Прага) — мовознавець, діалектолог, етнограф, педагог, громадський діяч. Доктор філологічних наук (1938), професор (1939). Дійсний член НТШ (1923). Закінчив польську гімназію у Львові (1907), був активним у таємному гуртку української молоді, з членами якого здійснив подорож на Закарпаття, інтерес до якого в нього поглибився під час навчання у Львівському університеті (1907–09; викладачі О. Колесса, К. Студинський). Будучи два роки секретарем Львівської філії товариства «Просвіта», провадив освітню роботу по селах: був пропагандистом пересувних бібліотек, оновив і заснував у Львівському повіті близько 120 читалень. Від 3-го курсу разом з Т. Франком, сином І. Франка, став стипендіатом славістичного відділу Віденського університету, який закінчив 1912 як доктор філософії. Отримав посаду вчителя російської мови в Консулярній академії (Відень). Майже 3 місяці перебував у Москві, слухав лекції відомих професорів Московського університету, працював у бібліотеках, архівах, оглядав історичні пам’ятки. Від 1920 — референт Цивільної управи Підкарпатської Русі в Ужгороді. Водночас — редактор журналів «Учитель» (1920–22) та «Вѣночокъ для подкарпатскихъ дѣточок» (1920–24). Співзасновник Педагогічного товариства Підкарпатської Русі та «Просвіти» (обидва — 1920). У 1924–38 як професор Ужгородської гімназії був редактором краєзнавчого журналу «Підкарпатська Русь». Автор наукових статей у «Записках НТШ», чеських та словацьких журналах: «Časopis pro moderní filologii», «Slavia», «Sborník Matice slovenskej» та ін. Під час 2-ї світової війни в Празі викладав в Українському вільному університеті українську мову, а в середніх школах — російську. 1952. Безпідставно звинувачений в українському буржуазному націоналізмі, 1957 негласно реабілітований, після чого отримав доручення презентувати чехословацьку україністику на ІV Міжнародному з’їзді славістів у Москві (1958).

Досліджував сучасний стан українських говорів Закарпаття, зокрема фонетику й морфологію, записував українські закарпатські говори та фольклор Галичини й Закарпаття, вивчав історію лемківських і закарпатських говорів, зібрав низку писемних пам’яток Закарпаття і Східної Словаччини 16–18 ст., частину з яких опублікував і проаналізував їхню мову. Автор праць «Діалектичний пôдкарпаторуський словар» («Підкарпатська Русь», 1933, т. 10, № 2), «Українські говори Підкарпатської Руси і сумежних областей. Частина перша. Звучня і морфологія» (1938), «Нарис історії українських закарпатських говорів. Частина перша. Фонетика» (1958; обидві — Прага), «Матеріали до історії мови південнокарпатських українців» («Науковий збірник Музею української культури у Свиднику», Пряшів, 1970, т. 4, ч. 2), статті «Говори на захід від Карпат» («Енциклопедія українознавства», Мюнхен; Нью-Йорк, 1949), низки шкільних підручників з української мови, орієнтованих на регіональні мовні особливості Закарпаття та Пряшівщини. Архів П., фахово упорядкований його донькою М. Дольницькою, зберігається в Центральному архіві чеської літератури в Празі.

Рекомендована література

1. Моравець Я., Мольнар М. Невтомний дослідник і педагог // Літературна газета. 1957, 4 жовт.;
   Google Scholar Internet
2. Єдлінська У. Іван Артемович Панькевич // Укр. мова в школі. 1957. № 6;
   Google Scholar Internet
3. Дзендзелівський Й. Видатний дослідник Закарпаття // Закарпат. правда. 1957, 8 жовт.;
   Google Scholar Internet
4. Кисілевський К. Іван Панькевич. Вінніпеґ, 1958;
   Google Scholar Internet
5. M. Mušinka. Dr. Ivan Paňkevyč // Český lid. Praha, 1958. Č. 4;
   Google Scholar Internet
6. Панькевич І. Мій життєпис // Наук. зб. Музею укр. культури у Свиднику. Т. 3, кн. 1. Пряшів, 1963;
   Google Scholar Internet
7. Науковий збірник Музею української культури в Свиднику, присвячений пам’яті І. Панькевича. Кн. 1. Пряшів, 1969;
   Google Scholar Internet
8. Матеріали наукової конференції, присвяченої пам’яті Івана Панькевича (23–24 жовтня 1992 р.) Уж., 1992;
   Google Scholar Internet
9. Федака П. Подвижник // Закарпат. правда. 1992. Ч. 91;
   Google Scholar Internet
10. Мушинка М. Іван Панькевич і Наукове товариство імені Шевченка // 125 років Наукового товариства ім. Шевченка: Зб. наук. пр. Л., 2001;
    Google Scholar Internet
11. Дольницька М. Нова бібліографія праць І. Панькевича. Пряшів, 2002;
    Google Scholar Internet
12. Мушинка М. Звукові записи І. Панькевича зразків говірок і фольклору Закарпаття // Шветлосц. 2023. № 3.
    Google Scholar Internet

Завантажити статтю