Пічугін Михайло Федорович
ПІЧУ́ГІН Михайло Федорович (04. 02. 1947, м. Алатир, Чувашія, РФ — 15. 01. 2022, Харків) — військовик. Брат С. Пічугіна. Кандидат військових наук (2003), професор (2007). Державна премія України в галузі науки і техніки (2010). Орден Богдана Хмельницького 3-го ступеня (2009). Закінчив Полтавське зенітне артилерійське училище (1968), Військову академію протиповітряної оборони Сухопутних військ (Харків, 1979). Від 1968 перебував на військовій службі, зокрема 1984–2000 — начальник Окремого навчального центру військ протиповітряної оборони (Харків); 2000–04 — начальник Об’єднаного навчального центру — перший заступник начальника Харківського військового університету; 2004–10 — начальник Житомирського військового інституту Національного авіаційного університету; відтоді — провідний науковий співробітник Харківського університету Повітряних Сил. Наукові дослідження: космічні та розвідувальні технології, державне військове управління, механізми забезпечення державної безпеки несиловими методами. Частина наукових праць закритого характеру.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Зарубіжні системи дистанційного зондування Землі з космосу подвійного призначення: Історія створення, принципи дії, застосування і перспективи розвитку. К., 2005; Національна безпека: запобігання критичним ситуаціям. Ж., 2006; Видова космічна розвідка: військові та науково-технічні основи. Ж., 2007; Дистанційне зондування Землі з космосу: Науково-технічні основи формування і обробки іконічної інформації. Ж., 2008; Аналіз системи показників якості планування космічного радіолокаційного спостереження // Зб. наук. пр. Харків. ун-ту Повітр. Сил. 2017. № 1; Підвищення точності визначення та оперативності прогнозування параметрів руху космічних апаратів // Системи обробки інформації: Зб. наук. пр. Х., 2022. Вип. 2 (усі — співавт.).
Завантажити статтю
Людина 
