Проценко Дмитро Пилипович
Визначення і загальна характеристика
ПРОЦЕ́НКО Дмитро Пилипович (05(17). 06. 1899, с. Малий Бузуків Черкаського пов. Київської губ., нині Черкаського р-ну Черкаської обл. — 18. 03. 1980, Київ) — фізіолог рослин. Доктор біологічних наук (1940), професор (1935). Почесний доктор Братиславського університету (1967). Заслужений діяч науки УРСР (1969). Державні нагороди СРСР. Закінчив Київський ІНО (1925). Працював доцентом Полтавського сільськогосподарського інституту (1929–33); завідувачем лабораторії Українського інституту плодівництва (1933–36); завідувачем кафедри фізіології рослин Азово-Чорноморського інституту механізації сільського господарства (Ростовська обл., РФ, 1937–40). Під час 2-ї світової війни завідував кафедрою фізіології рослин Саратовського сільськогосподарського інституту (РФ). 1944–80 — завідувач кафедри фізіології рослин Київського університету, водночас 1944–61 — директор Ботанічного саду імені О. Фоміна цього університету. За сумісництвом 1956–71 — завідувач відділу стійкості Інституту фізіології рослин АН УРСР (Київ). П. — засновник української наукової школи в галузі фізіології стійкості рослин. Досліджував проблеми стійкості рослин до несприятливих факторів середовища. Вивчав питання морозо-, посухо- і солестійкості рослин. Екологічно-фізіологічний напрям досліджень поєднував із вивченням фізіологічно-біохімічних механізмів стійкості сільськогосподарських рослин та їх анатомо-фізіологічних адаптивних реакцій.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Анатомія рослин. К., 1953; Морозостойкость плодовых культур СССР. К., 1958; Физиология зимостойкости сортов озимых культур. К., 1968; Засухоустойчивость озимой пшеницы. Москва, 1975; Фізіологія рослин. К., 1978.