ПРОТА́СОВ Григорій Микола­йович (25. 01. 1960, с. Ницаха Великописарівського, нині Охтирського р-ну Сумської обл.) — художник у галузі декоративної кераміки та художнього обробле­н­ня дерева. Закінчив Білоруську АМ (Мінськ, 1993; викладачі В. Угринович, С. Ларченко). Стажувався в Між­народному центрі мистецтв у м. Ган­новер (Німеч­чина, 1991–92). Від 1993 (з пере­рвою) працює в Охтирській дитячій художній школі: директор, від 2015 — викладач; 2000–15 — викладач від­ділу декоративно-прикладного мистецтва Сумського вищого училища мистецтв і культури. Однаково майстерно володіє як гончарним кругом, так і ліпле­н­ням із пласта. Один із небагатьох українських художників, хто опанував стародавню технологію раку-кераміки, — традиційного японського черепʼяного посуду, покритого свинцевими поливами, виробленого винятково ручним ліпле­н­ням. Таємничі керамічні обʼєкти П., що по­збавлені утилітарної доцільності, ніби несуть у собі памʼять про ритуальні предмети давніх культур, але в них немає й натяку на зовнішню ефектність пластичного при­йому. У стилістиці арт-обʼєктів, у їх геометризованих, гармонійно врівноважених формах, практично вільних від декору, митець перед­усім під­креслює виразність самої раку-кераміки як матеріалу мистецтва, що сповнений до­професійної простоти й величної природності. Організатор між­народних симпозіумів раку-кераміки в м. Охтирка (1994–96). Учасник регіональних, всеукраїнських, між­народних мистецьких ви­ставок від 1988, зокрема великомас­штабних ім­през всеукраїнського проєкту «Декоративне мистецтво України кінця 20 ст. 200 імен» (Київ, 2003; Париж, 2004); 7-го Між­народного бієнале кераміки «Вода» (Варшава, 2005). Персональні — у Ган­новері (1992), Сумах (1997), Мінську (1999), м. Фюрстенвальде (Німеч­чина, 2000), Києві (2002). Деякі твори П. зберігаються в Сумському художньому музеї, Національному художньому музеї Білорусі (Мінськ).