Пелькіс Петро Соломонович
ПЕ́ЛЬКІС Петро Соломонович (28. 03. 1908, м-ко Яруга Ямпільського пов. Подільської губ., нині село Могилів-Подільського р-ну Вінницької обл. — 25. 12. 1985, Київ) — хімік. Доктор хімічних наук (1958), професор (1958). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Вінницький хіміко-фармацевтичний інститут (1930). Працював старшим науковим співробітником Інституту хімії АН УРСР (1933–39); старшим науковим співробітником (1939–41, 1946–58), завідувачем відділу синтетичних фізіологічно активних речовин (1958–80) Інституту органічної хімії АН УРСР (обидва — Київ); за сумісництвом 1935–41 — доцентом кафедри органічної хімії Київського університету. Наукові дослідження у галузі хімії CH-кислот, імідоїл- і гідразоноїлхлоридів, формазанів, ариламідів карбонових та тіокарбонових кислот. Розроблено реакцію O- та S-арилування солями арилдіазонія сполук, що містять енольні та меркаптогрупи. Під керівництвом П. впроваджено в практику кровоспинний препарат ε-амінокапронову, параамінобензойну кислоти.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Противолучевые свойства ариламидов и арилгидразидов тиокарбоновых кислот. К., 1964; Физиологически активные вещества. К., 1966; Химия ацил- и сульфонилизо(тио, селено)цианатов // Успехи химии. 1968. Т. 37, № 1 (співавт.); Взаимодействие эфиров n-бромметилбензойной и n-бромметилбензолсульфокислот с нуклеофильными агентами // Украинский химический журнал. 1984. Т. 50, № 3 (співавт.); Синтетические ингибиторы фибринолиза. К., 1986 (співавт.).
Рекомендована література
- Петро Соломонович Пелькіс: Біобліогр. покажч. Х., 2001.