Блищик Вадим Адамович

БЛИ́ЩИК Вадим Адамович (30. 04. 1986, с. Новосілки Володимирецького, нині Вараського р-ну Рівненської обл. — 14. 08. 2022, Бахмутський р-н Донецької обл., похований 17. 08. 2022 у м. Звягель Житомирської обл.) — військовик. Молодший лейтенант. Герой України (2023, посмертно). Орден «За мужність» 3-го ступеня (2014). У 2004–22 служив у Збройних силах України, переважно в 30-й окремій механізованій бригаді імені князя Костянтина Острозького (Звягель). 2008 виконував завдання під час миротворчої місії в Косово як гранатометник Українсько-польського миротворчого батальйону. Від 2009 навчався в 197-му центрі підготовки сержантського складу (смт Десна Козелецького, нині Чернігівського р-ну Чернігівської обл.), а в наступному році був учасником міжнародних навчань у Румунії. 2011 протягом 3-х місяців вивчав англійську мову в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (Львів), потім кілька тижнів переймав досвід у багатонаціональному центрі бойової підготовки 7-ї армії Збройних сил США в Європі (м. Гоенфельс, Баварія, Німеччина). 2013–14 — на 2-й ротації в Косово. Водночас зі службою заочно здобув вищу освіту у Національному університеті водного господарства та природокористування (бакалавр з фізичного виховання та магістр з фізичної терапії). Брав участь в антитерористичній операції та операції Об’єднаних сил на Сході України; від 24 лютого 2022 — у відсічі повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну. Відзначився як командир механізованого взводу механізованої роти 2-го механізованого батальйону під час стримування натисків ворога на Донеччині. Загинув у бою внаслідок артилерійського обстрілу. Від червня 2023 — почесний громадянин Звягеля (посмертно). Його ім’я викарбуване на міському Меморіалі Слави.

Завантажити статтю