Бутусін Леонід Олегович

Визначення і загальна характеристика

БУТУ́СІН Леонід Олегович (27. 04. 2001, м. Владивосток, РФ — 09. 03. 2022, с. Лукашівка Чернігівського р-ну Чернігівської обл., похований 04. 04. 2022 на Алеї Слави у м. Калуш Івано-Франківської обл.) — військовик. Брат Р. Бутусіна. Солдат. Герой України (2023, посмертно). Багатодітна родина Бутусіних (9 дітей, в Україні народилося ще 3-є) 2014 пере­їхала з РФ на Прикарпа­т­тя (нині мешкає у с. Грабівка Калуського р-ну). Леонід Бутусін на­вчався у Прикарпатському військово-спортивному ліцеї (м. На­двірна Івано-Франківської обл.) та на юридичному факультеті Одеського університету. Від 2020 разом з братом служив у 16-му окремому мотопіхотному баталь­йоні 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені геть­мана І. Виговського Збройних сил України (м. Конотоп Сумської обл.). Був стрільцем і помічником гр­анатометника. Брав участь в операції Обʼ­єд­наних сил на Сході України; від 24 лютого 2022 — у від­січі повномас­штабного вторгне­н­ня військ РФ в Україну. Загинув разом з братом під час оборони с. Лукашівка. 30 березня після звільне­н­ня села від російських окупантів тіла Леоніда та Романа зна­йшов їхній батько, військовий Олег Бутусін, який брав участь в антитерористичній операції на Сході України у складі баталь­йону «Правий сектор», а від лютого 2022 захищав Київщину. Хлопці билися до остан­нього, біля них було багато гільз, їхні тіла були прошиті кулями. В остан­ньому бою вони спалили ворожу БМП і під­били танк окупантів. На місці загибелі синів Олег Бутусін по­ставив хрести, а до Калуша забрав землю, скроплену їхньою кровʼю. 2022 зброю до рук також взяв 18-річний Григорій — молодший брат Леоніда та Романа. Від травня 2023 обидва Герої — Почесні громадяни Калуської міської територіальної громади (посмертно).

Р. П. Судик

Завантажити статтю