Горбань Владислав В’ячеславович
ГО́РБАНЬ Владислав В’ячеславович (27. 04. 1994, смт Кириківка Великописарівського, нині Охтирського р-ну Сумської обл. — 06. 03. 2022, поблизу Миколаєва, похований 17. 03. 2022 у рідному с-щі) — військовик. Капітан. Герой України (2023, посмертно). Орден Богдана Хмельницького 3-го та 2-го (посмертно; обидва — 2022) ступенів. Після закінчення 9-го класу Кириківської загальноосвітньої школи вступив до Державного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою «Кадетський корпус» імені І. Харитоненка (Суми). Від 2011 навчався в Харківському університеті Повітряних сил імені І. Кожедуба. Відтоді служив у 12-й окремій бригаді армійської авіації імені генерал-хорунжого В. Павленка Сухопутних військ Збройних сил України (м. Новий Калинів Самбірського р-ну Львівської обл.); від 2020 — у 18-й окремій бригаді армійської авіації імені І. Сікорського Сухопутних військ Збройних сил України (Полтава): командир екіпажу, командир вертолітної ланки вертолітної ескадрильї. Літав на вертольоті Мі-8. Від 2017 виконував бойові завдання під час антитерористичної операції та операції Об’єднаних сил на Сході України; від 24 лютого 2022 брав участь у відсічі повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну. 6 березня 2022 Владислав Горбань зробив значний внесок у знищення поблизу м. Баштанка Миколаївської обл. російської колони, що мала на меті прорвати оборону та захопити м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл. Того ж дня у небі поблизу Миколаєва в його вертоліт влучила російська ракета.