Канюк Юрій Ігорьович

КАНЮ́К Юрій Ігорьович (13. 02. 1995, м. Миколаїв, нині Стрийського р-ну Львівської обл. — 23. 05. 2022, с. Яковлівка Бахмутського р-ну Донецької обл., похований 29. 05. 2022 у рідному місті) — військовик. Старший лейтенант. Герой України (2023, посмертно). Орден «За мужність» 3-го ступеня (2022). Закінчив гімназію (2012) та професійний ліцей (2014) у Миколаєві, Київський військовий ліцей імені Івана Богуна (2015) і Національну академію сухопутних військ імені геть­мана П. Сагайдачного (Львів, 2020). Від­тоді — командир гірсько-штурмового взводу 15-го окремого гірсько-штурмового баталь­йону (Ужгород) 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади Сухопутних військ Збройних сил України. Від 24 лютого 2022 брав участь у від­січі повномас­штабного вторгне­н­ня військ РФ в Україну. Багаторазово виявляв особисту мужність і героїзм у захисті державного суверенітету й територіальної цілісності України. 22 травня під час оборони с. Яковлівка ворог зумів оточити під­роз­діл із трьох боків, намагаючись влаштувати вогневий мішок. Не­зважаючи на важкі умови, взвод Юрія Канюка зберіг боє­здатність і завдав максимального ураже­н­ня противнику із різних видів зброї — всього було знищено до трьох ворожих від­ділень. Однак через складну тактичну об­становку командува­н­ня наказало ві­ді­йти на раніше під­готовлені позиції. Перша спроба від­ходу була не­вдалою — ворожий взвод зайняв вигідну позицію й за­блокував рух. Тоді Юрій Канюк за­просив під­тримку артилерії та під­няв своїх бійців в атаку. Ворог від­ступив, майже вся рота вирвалася з оточе­н­ня. Юрій Канюк залишився з пораненими й утримував позицію, поки не евакуювали остан­нього бійця. Прикриваючи від­хід евакуаційної групи, він отримав кульові поране­н­ня, від яких загинув.

Завантажити статтю