Канюк Юрій Ігорьович
КАНЮ́К Юрій Ігорьович (13. 02. 1995, м. Миколаїв, нині Стрийського р-ну Львівської обл. — 23. 05. 2022, с. Яковлівка Бахмутського р-ну Донецької обл., похований 29. 05. 2022 у рідному місті) — військовик. Старший лейтенант. Герой України (2023, посмертно). Орден «За мужність» 3-го ступеня (2022). Закінчив гімназію (2012) та професійний ліцей (2014) у Миколаєві, Київський військовий ліцей імені Івана Богуна (2015) і Національну академію сухопутних військ імені гетьмана П. Сагайдачного (Львів, 2020). Відтоді — командир гірсько-штурмового взводу 15-го окремого гірсько-штурмового батальйону (Ужгород) 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади Сухопутних військ Збройних сил України. Від 24 лютого 2022 брав участь у відсічі повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну. Багаторазово виявляв особисту мужність і героїзм у захисті державного суверенітету й територіальної цілісності України. 22 травня під час оборони с. Яковлівка ворог зумів оточити підрозділ із трьох боків, намагаючись влаштувати вогневий мішок. Незважаючи на важкі умови, взвод Юрія Канюка зберіг боєздатність і завдав максимального ураження противнику із різних видів зброї — всього було знищено до трьох ворожих відділень. Однак через складну тактичну обстановку командування наказало відійти на раніше підготовлені позиції. Перша спроба відходу була невдалою — ворожий взвод зайняв вигідну позицію й заблокував рух. Тоді Юрій Канюк запросив підтримку артилерії та підняв своїх бійців в атаку. Ворог відступив, майже вся рота вирвалася з оточення. Юрій Канюк залишився з пораненими й утримував позицію, поки не евакуювали останнього бійця. Прикриваючи відхід евакуаційної групи, він отримав кульові поранення, від яких загинув.