Пересада-Суходольський Михайло Степанович

Визначення і загальна характеристика

ПЕРЕ­СА́ДА-СУХОДО́ЛЬСЬКИЙ Михайло Степанович (23. 05. 1883, м. Валки, нині Богодухівського р-ну Харківської обл. — 29. 07. 1938, Львів) — військовик. Генерал-хорунжий Армії УНР. Закінчив Чугуївське піхотне юнкерське училище (нині Харківська обл., 1909), Військову школу льотчиків-спо­стерігачів (1916), при­скорений курс Миколаївської академії Ген­штабу (Петро­град, нині Санкт-Петербург, 1917). Учасник російсько-японської 1904—05 і 1-ї світової воєн. Від кінця 1917 — в українській армії: нач­штабу 7-ї пішої дивізії, генерал-квартир­мейстер штабу Київської групи Армії УНР у боях на більшовицькому і денікінському фронтах, нач­штабу 4-ї стрілецької Київської дивізії. У грудні 1919 інтернований польською владою у Рівному. Після звільне­н­ня — нач­штабу запасної бригади 6-ї Січової стрілецької дивізії Армії УНР, що формувалася у м. Брест-Литовський (нині Брест, Білорусь); від травня 1920 — нач­штабу 7-ї запасної бригади, від серпня того ж року — 3-ї Залізної дивізії Армії УНР. У червні 1921 — начальник канцелярії Партизансько-пов­станського штабу Ю. Тютюн­ника. Після поразки Визвольних змагань 1917—21 мешкав у Львові. Закінчив Стрийську молочарську школу, працював у ко­оперативних структурах м. Жовква (нині Львівського р-ну Львівської обл.; обидва — Львівської обл.) та Бережани (нині Тернопільського р-ну Тернопільської обл.). Член управи Львівської філії Українського центрального комітету. 2018 на приміщен­ні Валківського крає­знавчого музею встановлено меморіальну дошку П.-С.

Літ.: Левченко С. Ін­структорська школа старшин // За державність. 1938. Ч. 8; Литвин М., Науменко К. Збройні сили України першої половини ХХ ст. Генерали і адмірали. Л.; Х., 2007; A. Kolańczuk. Ukraińscy generałowie w Polsce. Emigranci polityczni: Słownik biograficzny. Przemyśl, 2009.

К. Є. Науменко

Завантажити статтю