Потупейко Михайло Миколайович
ПОТУПЕ́ЙКО Михайло Миколайович (24. 08. 1922, с. Мліїв Черкаського пов. Київської губ., нині Черкаського р-ну Черкаської обл. — 24. 09. 2007, Львів) — літературознавець, прозаїк. Кандидат філологічних наук (1966). Член НСПУ (1996). Премія імені М. Коцюбинського (1993). Закінчив Львівський університет (1950). Зі студентських років друкувався у львівській періодиці (газети «Вільна Україна», «Червони Штандар»). Працював науковим співробітником, директором Вінницького літературно-меморіального музею М. Коцюбинського (1951–62), доцентом кафедри української мови Вінницького педагогічного інституту (1966–86), в обласній організації «Просвіта». Останні роки життя мешкав у Львові. Досліджував сучасну українську літературу. Автор монографії «Михайло Коцюбинський. Ранній період життя і творчості» (1964), низки статей і рецензій. Упорядник видань «Спогади про М. Коцюбинського» (1962; 1989), «Михайло Коцюбинський. Життя і творчість у портретах, ілюстраціях, документах» (1970, співавт.). Видав роман-трагедію «У лабетах смерті» (1994; усі — Київ) — про голод 1920–30-х рр. в українському селі (на основі зібраного ним фактологічного матеріалу), збірку повістей та оповідань «На далекому острові» (В., 1997).
Рекомендована література
- Стрельбицький М. Його доробок, помітний звідусюд // Подолія. 1993, 5 січ.;
- Хоменко Б. В ім’я матері — України // Вінницька газета. 1997, 21 серп.;
- Павличко Я. Належить до людей, яким віриш // Літературна Україна. 1997, 4 верес.
Завантажити статтю
Людина 
