Пороховщиков Олександр Сергійович
ПОРОХОВЩИКО́В Олександр Сергійович (10. 02. 1865, Київ — 1945, похований у Варшаві) — військовик. Генерал-хорунжий Армії УНР. Закінчив Московський університет (1888), склав іспити на офіцерське звання при 1-му Павлівському військовому училищі (1889), завершив військову освіту в Миколаївській академії Генштабу (1895; обидва — Санкт-Петербург). Служив у лейб-гвардії Семенівському полку, штабах Київського військового округу, Брест-Литовської фортеці (нині м. Брест, Білорусь), військ Уральської області, Варшавського військового округу. Під час 1-ї світової війни командував піхотними полками і бригадою, від літа 1917 — у розпорядженні командувача військами Південно-Західного фронту. Від березня 1918 — на українській військовій службі: начштабу 2-ї кулеметної бригади, 6-ї запасної бригади, помічник начштабу 2-ї Волинської дивізії Армії УНР, викладач Кам’янець-Подільської юнацької школи. Після інтернування у Польщі — викладач старшинської школи 3-ї Залізної дивізії, академічних курсів Генштабу, курсів іноземних мов у таборах для інтернованих Ланцут, Вадовиці та Каліш. Член ради братств св. Покрови та св. Кирила і Мефодія. Згодом мешкав у м-ку Яблонне поблизу Варшави, викладав іноземні мови у гімназії. Автор праці «Wyzwołennia Ukrajiny. Die befreiung Ukraine. Deliverance of Ukraiena» (Warszawa, 1932).
Рекомендована література
- Литвин М., Науменко К. Збройні сили України першої половини ХХ ст. Генерали і адмірали. Л.; Х., 2007;
- A. Kolańczuk. Ukraińscy generałowie w Polsce. Emigranci polityczni: Słownik biograficzny. Przemyśl, 2009.