Петренко-Критченко Павло Іванович

ПЕТРЕ́НКО-КРИ́ТЧЕНКО Павло Іванович (27. 06(09. 07). 1866, Херсон — 21. 01. 1944, Одеса) — хімік. Доктор хімії (1899), професор (1903), член-кореспондент АН СРСР (1932). Закінчив Новоросійський університет в Одесі (1888), де від 1894 й працював (нині Одеський університет): від 1900 — екстраординарний, від 1903 — ординарний професор кафедри хімії, 1933–40 — завідувач кафедри органічної хімії; 1923–33 очолював науково-дослідну кафедру хімії при Вищому технікумі загальної та прикладної хімії (Одеса). Один із засновників Інституту прикладної хімії і радіології (1921), після реорганізації Одеського ІНО брав активну участь у створенні Фізико-хіміко-математичного інституту (1930). Водночас викладав хімію в Одеських медичному інституті (1900–20), робітничому університеті (1920–23), сільськогосподарському інституті (1923–35). Стажувався у Боннському університеті (Німеччина, 1891–93). Голова Одеського відділення Всесоюзного хімічного товариства імені Д. Менделєєва (1934–36). Основні наукові праці присвячені стереохімії та хімії гетероциклічних сполук. Запропонував цикл загальних реакцій переходу від сполук із відкритим ланцюгом до циклічної сполуки. Вивчав вплив замісників на реакційну здатність органічних сполук, зокрема кетонів. Досліджував також періодичність зміни деяких властивостей органічних сполук при нагромадженні в молекулах вуглеводневих радикалів, простих зв’язків, функціональних або нефункціональних замісників.

Завантажити статтю