Петрунь Микола Михайлович
ПЕТРУ́НЬ Микола Михайлович (17. 01. 1924, с. Ладижин, нині місто Гайсинського р-ну Вінницької обл. — 01. 06. 2013, Київ) — біохімік. Доктор біологічних наук (1960), професор (1965). Заслужений діяч науки і техніки України (1992). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1987). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Київський університет (1949). Відтоді працював у Київському НДІ гігієни праці та професійних захворювань: від 1953 — завідувач лабораторії біохімії; 1965–68 — завідувач лабораторії біосинтезу гормонів Київського НДІ ендокринології та обміну речовин; 1968––91 — завідувач лабораторії біохімії Київського НДІ урології та нефрології. Вивчав значення черезшкірного дихання для організму людини в нормі та при патології, біохімічні механізми порушення функціонування нирок. Розробляв методи ранньої ензимодіагностики захворювань нирок та сечовивідних шляхів.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Газообмен через кожу и его значение для организма человека. Москва, 1960; Содержание химических веществ в тканях и жидкостях человека. К., 1961; Функциональная диагностика в урологии и нефрологии. К., 1977; Изоферменты в медицине. К., 1982; Бесплодие в супружестве. К., 1990.
Рекомендована література
- Пам’яті Миколи Михайловича Петруня // Лабораторна діагностика. 2013. № 3.
Завантажити статтю
Людина 
