Петрушевич Антін Євгенович
Визначення і загальна характеристика
ПЕТРУШЕ́ВИЧ Антін Євгенович (23. 11. 1892, Львів — 1941) — правознавець, дипломат. Син Євгена, племінник Степана і Романа Петрушевичів. Закінчив Академічну гімназію у Львові та Львівський університет. У 1916–18 — службовець австрійської військової цензури у Відні. Був членом дипломатичної делегації УНР (1919) і Українського національного комітету (1920) в Парижі, делегації Української національної ради до Ліги Націй (1921–22) у м. Женева (Швейцарія), Західноукраїнського товариства Ліги Націй (1922–23). Відтоді постійно мешкав у Відні. Редагував часопис «Ukrainische Korrespondenz», співпрацював із Політичним центром Західної України у Берліні (виконував спеціальні доручення та публікував тексти політичного характеру), досліджував історію свого роду. Безуспішно намагався емігрувати до СРСР. Наприкінці 1930-х рр. переїхав до м. Ковно (нині Каунас, Латвія), працював у радянській торговій місії. Під час німецької окупації заарештований ґестапо, помер від тортур.