ПЕТРУШЕ́ВИЧ Іван Теофілович (29. 04. 1875, м-ко Єзупіль, нині смт Івано-Франківського р-ну Івано-Франківської обл. — 28. 07. 1947, за іншими даними — 1950, м. Юкая, похований побл. м. Сан-Ґабріель, шт. Каліфорнія, США) — ко­оперативний діяч, письмен­ник, пере­кладач. У 1894 закінчив гімназію у м. Станіслав (нині Івано-Франківськ), до 1898 на­вчався на філософському від­ділен­ні Львівського університету. Згодом ви­вчав історію у Гайдельберзькому університеті, біо­логію — у Єнському університеті (обидва — Німеч­чина), політичні науки — у Карловому університеті у Празі, економіку — у Великій Британії. 1905 заснував ко­оператив у Єзуполі, вміщував публікації у часописі «Економіст». Став одним із організаторів ко­оперативного руху в Галичині: роз­будовував мережу ко­оперативних закладів «Народна торгівля», працював урядовцем у товаристві «Дністер» і Кра­йовому ревізійному союзі, очолював ко­оператив із по­стача­н­ня предметів для церковного обряду «До­става», роз­робив статут для споживчих спілок, форми книговодства, написав праці «Порадник торговельний» (Л., 1905, спів­авт.), «Спілкові крамниці системи Рочдель» (Чц., 1906), «Які крамниці закладати?» (1907), «Поученє як заводити спілки для торгівлі і промислу системи Рочдель» (1911; обидві — Львів). Водночас був секретарем НТШ, спів­робітником «Літературно-наукового вісника» (1898–99). Володів німецькою, англійською, французькою мовами. Пере­клав українською мовою окремі твори А. Дюма, П. Верлена, М. Метерлінка, Р. Кіплінґа, Г. Спенсера, Е. По та ін.; англійською — декілька новел В. Стефаника, із яким листувався. Автор і пере­кладач низки науково-популярних праць із теорії і практики кооперації, економіки та історії техніки. У видавничих проєктах спів­працював із І. Франком. 1905–13 декілька разів від­відав Велику Британію, ви­вчав ко­оперативні практики, пред­ставляв галицьких українців на Між­народному ко­оперативному кон­гресі в м. Ґлазґо. 1913 ви­їхав до Канади. Був менеджером «До­стави», урядником у справах українських поселенців у Він­ніпезі, засновником спілки українських фермерів зі збуту товарів, редактором часопису «Канадійський русин» (м. Він­ніпеґ, 1913–14), влаштовував ви­ставки українського мистецтва. 1919 — делегат Українсько-канадського горожанського комітету до Місії УНР у Парижі, пере­кладав англійською мовою ви­ступи українських дипломатів на слуха­н­нях із питань польсько-українського конфлікту в Східній Галичині; 1920–23 — секретар місії ЗУНР у Великій Британії. Від 1924 мешкав у США. Писав кіносценарії для Гол­лівуда (під псевдонімом «E. Van Pedro Savidge»), читав лекції про ко­оперативний рух. 1943 заснував українську секцію у бібліотеці Гуверівського ін­ституту війни, революції та миру при Стенфордському університеті, куди пере­дав свої бібліотеку і архів. Член делегації українців Канади і США на Конференції ООН у м. Сан-Фрациско (1945).