Петрушевич Іван Теофілович

Визначення і загальна характеристика

ПЕТРУШЕ́ВИЧ Іван Теофілович (29. 04. 1875, м-ко Єзупіль, нині смт Івано-Франківського р-ну Івано-Франківської обл. — 28. 07. 1947, за іншими даними — 1950, м. Юкая, похований побл. м. Сан-Ґабріель, шт. Каліфорнія, США) — кооперативний діяч, письменник, перекладач. У 1894 закінчив гімназію у м. Станіслав (нині Івано-Франківськ), до 1898 навчався на філософському відділенні Львівського університету. Згодом вивчав історію у Гайдельберзькому університеті, біологію — у Єнському університеті (обидва — Німеччина), політичні науки — у Карловому університеті у Празі, економіку — у Великій Британії. 1905 заснував кооператив у Єзуполі, вміщував публікації у часописі «Економіст». Став одним із організаторів кооперативного руху в Галичині: розбудовував мережу кооперативних закладів «Народна торгівля», працював урядовцем у товаристві «Дністер» і Крайовому ревізійному союзі, очолював кооператив із постачання предметів для церковного обряду «Достава», розробив статут для споживчих спілок, форми книговодства, написав праці «Порадник торговельний» (Л., 1905, співавт.), «Спілкові крамниці системи Рочдель» (Чц., 1906), «Які крамниці закладати?» (1907), «Поученє як заводити спілки для торгівлі і промислу системи Рочдель» (1911; обидві — Львів). Водночас був секретарем НТШ, співробітником «Літературно-наукового вісника» (1898–99). Володів німецькою, англійською, французькою мовами. Переклав українською мовою окремі твори А. Дюма, П. Верлена, М. Метерлінка, Р. Кіплінґа, Г. Спенсера, Е. По та ін.; англійською — декілька новел В. Стефаника, із яким листувався. Автор і перекладач низки науково-популярних праць із теорії і практики кооперації, економіки та історії техніки. У видавничих проєктах співпрацював із І. Франком. 1905–13 декілька разів відвідав Велику Британію, вивчав кооперативні практики, представляв галицьких українців на Міжнародному кооперативному конгресі в м. Ґлазґо. 1913 виїхав до Канади. Був менеджером «Достави», урядником у справах українських поселенців у Вінніпезі, засновником спілки українських фермерів зі збуту товарів, редактором часопису «Канадійський русин» (м. Вінніпеґ, 1913–14), влаштовував виставки українського мистецтва. 1919 — делегат Українсько-канадського горожанського комітету до Місії УНР у Парижі, перекладав англійською мовою виступи українських дипломатів на слуханнях із питань польсько-українського конфлікту в Східній Галичині; 1920–23 — секретар місії ЗУНР у Великій Британії. Від 1924 мешкав у США. Писав кіносценарії для Голлівуда (під псевдонімом «E. Van Pedro Savidge»), читав лекції про кооперативний рух. 1943 заснував українську секцію у бібліотеці Гуверівського інституту війни, революції та миру при Стенфордському університеті, куди передав свої бібліотеку і архів. Член делегації українців Канади і США на Конференції ООН у м. Сан-Фрациско (1945).

Завантажити статтю