Пономаренко Мусій Андрійович
ПОНОМАРЕ́НКО Мусій Андрійович (1886 — 1941, Варшава) — військовик. Генерал-хорунжий Армії УНР. Закінчив піхотне юнкерське училище, Миколаївську академію Генштабу в Санкт-Петербурзі. Під час 1-ї світової війни — командир піхотного полку, начштабу дивізії на Південно-Західному фронті. Брав участь в українізації військових частин, організації 1-го (травень 1917) і 2-го (червень 1917) Всеукраїнських військових з’їздів, обраний до складу Українського генерального військового комітету. В армії Української Держави 1918 — у Генштабі; за Директорії — начштабу обозу Армії УНР. Після інтернування у Польщі мешкав у Ченстохові, Каліші, Варшаві.
Рекомендована література
- Литвин М., Науменко К. Збройні сили України першої половини ХХ ст. Генерали і адмірали. Л.; Х., 2007;
- A. Kolańczuk. Ukraińscy generałowie w Polsce. Emigranci polityczni: Słownik biograficzny. Przemyśl, 2009.