Поджіо Олександр Михайлович

ПО́ДЖІО Олександр Михайлович (19. 02. 1881, м-ко Златопіль Чигиринського пов. Київської губ., нині у складі м. Новомиргород Новоукраїнського р-ну Кіровоградської обл. — кінець 1919, м. Кам’янець-Подільський, нині Хмельницької обл.) — військовик. Генерал-майор (1917). Закінчив 4 класи Златопільської чоловічої гімназії, Чугуївське піхотне юнкерське училище (нині Харківської обл., 1903). Учасник російсько-японської 1904–05 і 1-ї світової воєн. Командував 13-м піхотним Білозерським полком. Від листопада 1917 — начальник 5-ї Української дивізії 2-го Січового Запорозького корпусу, від січня 1918 — в. о. начальника 2-го Січового Запорозького корпусу військ УЦР; від квітня 1918 — начальник Окремої Кримської бригади Армії УНР, що мала формуватися в Криму. Після скасування наказу про формування бригади від липня 1918 знаходився у розпорядженні Військового міністерства Української Держави. У лютому–березні 1919 — начальник кадрів 6-го Полтавського корпусу і 3-го Херсонського корпусу, виконувач обов’язків начальника Запорозького корпусу Армії УНР. Помер від туберкульозу. В українській мемуаристиці помилково згаданий під ім’ям Борис, зокрема у брошурі Ю. Артюшенка «Генерал Борис Поджіо: Спогад» (Шікаґо; Торонто, 1955).

Завантажити статтю