Подолинний Анатолій Мусійович
ПОДОЛИ́ННИЙ Анатолій Мусійович (01. 05. 1940, с. Шипинки Копайгородського, нині Жмеринського р-ну Вінницької обл. — 09. 06. 2023, Вінниця) — літературознавець, історик, критик, поет. Кандидат філологічних наук (1981). Член НСПУ (1999). Премії імені Д. Нитченка (2003), імені М. Коцюбинського (2004), імені Є. Гуцала (2007), «Благовіст» (2011), імені М. Стельмаха (2017). Закінчив Вінницький педагогічний інститут (1966). Учителював (1966–71); працював у Вінницькій обласній організації Товариства охорони пам’яток історії та культури УРСР (1971–76); від 1976 — у Вінницькому педагогічному університеті: 1998–2012 — професор кафедри української літератури. Почав друкуватися у шкільні роки в газеті «Вінницька правда», перша знакова публікація — 1961 у газеті «Літературна Україна». Автор численних історичних нарисів, літературознавчих і літературно-методичних розвідок, критичних статей, рецензій тощо. Йому належить нарис про М. Трублаїні «Капітан дитячої літератури» (1987). Упорядник багатьох видань: літературознавчі та фольклористичні — збірник художніх творів для учнів «Крила» (1988), хрестоматії «Українська дитяча література» (ч. 1–2, 1992, співавт.; усі — Київ) та «Подільські криниці» (вип. 1–3, 1994; 2001; 2005), літературний біобібліографічний словник Вінниччини «З-над Божої ріки» (1998; 2001), збірник «Письменники Вінниччини» (2001), фольклорні записи «Останній гайдамака» (2001) та «Правда очі коле» (2003) В. Вовкодава, поетичні антології «Стоголосся» (2002; усі — Вінниця), «Сто поетів Вінниччини за сто років» (К., 2003) та «З любов’ю в серці» (2003; співавт.), довідник «Вінниччина фольклорна» (2004, співавт.), іменний словник «Тарас Шевченко і Вінниччина» (2012), книга «З іменем Кобзаря. Вінничани про Тараса Шевченка» (2013; усі — Вінниця); історико-краєзнавчі — путівники «Місто Бар» (1974; 1990) та «Пам’ять землі Подільської» (1976), фотонариси «Вінниця» (1978) й «Музеї Вінниччини» (1979, співавт.; усі — Одеса), нарис «Вінницький державний педагогічний інститут» (1997), збірка «90 років Вінницькому державному педагогічному університету ім. Михайла Коцюбинського» (2002, співавт.), нарис «Вінниця» (2007). Видав збірки віршів для дітей «Яблуко з Рахнівки» (1996), «Є така птиця» (1997), книги лірики «Вікнина» (1998) та вибраного «В нас дорога довга» (2005) і «Зеленеє жито…» (2011; усі — Вінниця). Підготував низку гасел до різних біобібліографічних та енциклопедичних видань, зокрема для ЕСУ.
Рекомендована література
- Бортняк А. Анатолієві Подолинному — 60 // Літературна Україна. 2000, 16 берез.;
- Хоменко Б. Три музи Анатолія Подолинного // Вінниччина. 2005, 29 квіт.;
- Сандига О. «Синя книжечка» Анатолія Подолинного // Літературна Україна. 2005, 6 лип.;
- З невичерпних подільських криниць: до 70-річчя від дня народження Анатолія Подолинного: Біобібліогр. покажч. В., 2010;
- Анатолій Подолинний — науковець, літературний критик, письменник: до 75-річчя від дня народження: Біобібліогр. покажч. В., 2015.
Завантажити статтю
Людина 
