Поліщук Олена Петрівна
ПОЛІЩУ́К Олена Петрівна (06. 08. 1966, м. Бердичів Житомирської обл.) — філософ, дизайнер. Доктор філософських наук (2009), професор (2011). Літературно-мистецька премія імені Лесі Українки (2018). Закінчила філософський факультет Київського університету (1989), магістратуру Луганського університету (м. Старобільськ, 2018, спеціальність «дизайн»). Працювала в Житомирському педагогічному інституті (1989–2001), Інституті підприємництва та сучасних технологій (Житомир, 2001–05), Житомирській філії Європейського університету (2005–07); від 2007 — у Житомирському університеті: 2010–16 — завідувач кафедри естетики, етики та образотворчого мистецтва, від 2016 — професор кафедри філософії та політології, водночас від 2011 — директор Центру естетичної антропології та етнокультурології. Наукові дослідження: естетична антропологія, філософія культури, соціальна філософія, дизайн. Відповідальний редактор «Вісника Житомирського державного університету імені І. Франка. Філософські науки» (від 2019). Авторка дизайн-проєкту та передмови видання «Леся Українка: драма-феєрія в 3-х діях» (Новоград-Волинський, 2018).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Художнє мислення: естетико-культурологічний дискурс: К, 2007; Інтуїція: природа, сутність, евристичний потенціал. К., 2010; Mitologizacja państwa w kulturowych przedstawieniach współczesnej Europy: aesthesis i myślenie artystyczne jako środek komunikacy jnego oddyiaływania propagandy // Mitologizacje państwa w kulturze i literaturze polskiej i iberyjskiej. Zielona Góra, 2014; Dylemat «tolerancja/atolerancja» w warunkach konfliktu wojennego a kwestia artystycznej racjonalności neomitu // Wojna/Pokój: Humanistyka wobec wyzwań współczesności. Zielona Góra, 2017; Інтернет-мем і його гедоністична функція в ситуації невизначеності й ризиків повсякденного життя сучасної людини // Вісн. Житомир. Ун-ту. Сер. Філос. науки. 2020. Вип. 87 (співавт.); Професії, які зникають: трансформація ринку праці в умовах модернізаційних викликів постіндустріального суспільства // Там само. 2022. Вип. 91 (співавт.).
Завантажити статтю
Людина 
