Політинський Кароль-Густав
Визначення і загальна характеристика
ПОЛІТИ́НСЬКИЙ Кароль-Густав (близько 1870, м. Тарнув, нині Малопольського воєводства, Польща — після 1944) — живописець. Навчався в краківській Школі образотворчого мистецтва (1887–93; викладач В. Лущкевич), Мюнхенській академії мистецтв (Німеччина, від 1893). Від 1898 працював у Львові: 1898–1906 — асистент художника львівського Міського театру С. Ясенського, у співавторстві з яким 1900 виконав т. зв. залізну (протипожежну) завісу з наклеєною на ній олійною картиною «Панорама центральної частини Львова з боку Стрийського парку» (нині в Національному театрі опери і балету імені С. Крушельницької); 1912–22 викладав живопис і рисунок у приватній Вільній академії мистецтв Л. Подгородецького. Від 1921 разом із З. Бальком створював декорації для «Малого театру» і театру «Nowości» («Новини») у Львові. Автор декорації та завіси в Літньому театрі в с. Окоцим (нині Малопольського воєводства, 1902). У лютому того ж року намалював (спільно з Л. Вінтеровським) велике полотно з гірським краєвидом для маскараду Спілки художників-пластиків у Львові. Крім сценографії, переважно займався виконанням і реставрацією стінних розписів і релігійних картин; тяжів до стилістики необароко, часом з елементами стилю модерн. 1902–03 створив розписи (за ескізами Е. Ковача) в костелі домініканів; 1927 — стінопис каплиць із зображенням шістьох необарокових вівтарів і картини «Блаженна Імельда Ламбертіні» і «Св. Тома Аквінський»; 1921 — стінопис у трапезній домініканського монастиря (усі — м. Жовква, нині Львівського р-ну); 1904–05 на замовлення ченців-доміканців — розпис стін монастиря та фреску в костелі на тему чудотворної ікони Підкамінської Богородиці в с. Підкамінь (нині Золочівського р-ну; обидва — Львівської обл.). 1906 у малому трапезному залі Домініканського монастиря (нині будівля Львівського музею історії релігії) виконав шість настінних композицій на теми історії домініканського ордену — «Бій під Лепанто», «Виноградник Господній», «Благословення св. Домініка», «Добре ти написав про мене, Томо», «Зустріч св. Яцека» і «Апофеоз вчення Томи Аквінського». 1908 виконав розписи в костелі Вознесіння Богородиці в с. Жовтанці (нині Львівського р-ну, не збережено). 1909–10 відреставрував барокові фрески С. Строїнського та створив новий стінопис (не збережено) в домініканському костелі (нині греко-католицький кафедральний собор), 1910–11 оздобив сходову клітку будинку Товариства народних шкіл (обидва — Тернопіль). 1910 розписав домініканський костел в м-ку Єзупіль (нині смт Івано-Франківського р-ну Івано-Франківської обл.). У 1920-х рр. створив проєкт фресок у парафіяльному костелі в м. Щирець (нині смт Львівського р-ну). 1923 виконав стінопис у костелі св. Войцеха в м. Щавниця (нині Малопольського воєводства), 1928 реставрував барокові головний вівтар і фрески в бернардинському костелі в м. Лежайськ (нині Підкарпатського воєводства, Польща), там же розписав каплицю при вежі. Створював також олійні краєвиди («Дерево», 1925) і портрети («Жінка з квітами», початок 20 ст.; «Р. Бурда», 1917).