Борисюк Костянтин Володимирович
БОРИСЮ́К Костянтин Володимирович (13. 11. 1949, с. Городище Луцького р-ну Волинської обл.) — живописець, скульптор. Член НСХУ (2010). Закінчив Львівське училище прикладного і декоративного мистецтва (1972; викладачі П. Маркович, Б. Романець). Від 1972 працював у Луцькій художньо-виробничій майстерні Художнього фонду УРСР. Від 1991 — на творчій роботі. Основна галузь — станковий живопис. У 1970-і рр. основними жанрами, в яких працював Б., були портрет, пейзаж, алегоричні композиції. Від 1980-х рр. експериментує в царині безпредметного малярства, основний виражальний засіб якого — колір, експресія ритмів, плям, площин. Від кінця 1990-х рр. композиції починають містити ознаки фігуративності, у творах домінує ліричний лейтмотив. Від середини 2000-х рр. працює на обʼємних за розмірами полотнах, застосовуючи комбінаторику відкритих звучних кольорів, вміло поєднуючи їх із прийомами актуального мистецтва. Сюжетні лінії повʼязані із внутрішнім світом людини, її почуттями, переживаннями та філософським осмисленням дійсності. Автор низки скульптур та інсталяцій. Учасник обласних, всеукраїнських, міжнарожних мистецьких виставок від 1979. Персональні — у Луцьку (1984, 1990, 1999, 2013, 2017), Києві (1991, 2013), м. Абердин (Шотландія, 1993 — дві експозиції, 1996), м. Ґлостер (Велика Британія, 1995). Деякі твори зберігаються у Волинському краєзнавчому музеї, Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків, Музеї Лесі Українки Волинського університету (усі — Луцьк), Інституті україністики при Гарвардському університеті (м. Кембридж, США).
Додаткові відомості
- Основні твори
- скульптура — «Архангел Михаїл» (1994), «Подвійний портрет» (2016); живописні серії — «Чорне світло» (1995), «Зранені крила» (1996), «Червоне вино», «Подвійний портрет» (обидві — 1997), «Сім днів паяца» (1997–98), «Розмова з В. Ван Ґоґом» (1998), «Прогулянка з В. Ван Ґоґом» (2002), «Зустріч на Монмартрі» (2007), «Рожевий дощ» (2009), «Ритуальні танці» (2012–21), «Зустріч в Арлі» (2022), «Королівське полювання», «Обмежений простір» (обидві — 2022–23).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
