Бузанов Віктор Іванович
БУЗА́НОВ Віктор Іванович (31. 08. 1934, Київ — 06. 02. 2007, там само) — фахівець у галузі оптичного та оптико-електронного приладобудування. Син І. Бузанова. Кандидат технічних наук (1983). Заслужений машинобудівник України (1994). Ленінська премія (1976). Державні премії СРСР (1990) та України в галузі науки і техніки (2008). Орден князя Ярослава Мудрого 5-го ступеня (2004). Державні нагороди СРСР. Закінчив Київський політехнічний інститут (1958). Відтоді працював у Центральному КБ заводу «Арсенал» (Київ), де пройшов шлях від інженера-конструктора до начальника–головного конструктора (1977–2006). Від 1992 виконував обов’язки Головного конструктора Мінпромполітики України з напряму оптичного і оптико-електронного приладобудування. Основний напрям наукової діяльності — створення систем прицілювання для ракетно-космічної техніки. Б. був у складі групи прицілювання ракети, що 20 серпня 1960 вивела на орбіту третій штучний супутник із собаками Білкою і Стрілкою на борту. Під його керівництвом та за безпосередньої участі розроблені й створені системи прицілювання космічних ракет-носіїв «Союз», «Космос», «Інтеркосмос», «Молнія», «Протон», «Циклон», «Зеніт», «Енергія-Буран», бойових стаціонарних ракетних комплексів від Р-14 до Р-36, від РС-12 до РС-20 «Сатана», стратегічних ракетних комплексів «Темп-2С», «Піонер», «Тополь» та оперативно-тактичних «Точка», «Точка-У», «Ока-У». Окрім того, були розроблені системи виміру взаємних кутових розворотів для супутників та орбітальних космічних станцій «Салют», «Мир» та ін., а також гірокомпаси, авіаційні стрілецькі приціли як для повітряної стрільби, так і для торпедо- та мінометання, нашоломні системи цілевказування, прицільно-пошукову апаратуру для протичовнової авіації, неакустичні засоби виявлення підводних човнів, інфрачервоні теплові голівки самонаведення для керованих ракет класу «повітря–повітря» і «земля–повітря», лазерні висотоміри для штучних супутників Землі та ін. В останні роки життя під його науковим керівництвом були створені десятки різних вітчизняних систем для космічної, авіаційної, бронетанкової та ін. бойової техніки, зокрема для космічного апарату «Мікросупутник», літака Ан-70, танків Т-80УД і Т-84. Розробки Б. стали національним надбанням і основою для виробництва високоточної зброї, космічної та авіаційної техніки, приладів цивільного використання (фототехніка, дорожні світлофори на світловипромінювальних діодах, оптико-електронні прилади для медичних застосувань тощо).
Рекомендована література
- КП «ЦКБ «Арсенал» — совершенствование и создание нового оптико-электронного авиационного оборудования // Авиация и время. 2003. Спецвып.; Власенко О. С. Книга памяти «Арсенал». 1764–2006. К., 2007;
- Ільченко М. Ю. Конструктор і організатор приладобудування Віктор Бузанов // Наука Нац. тех. ун-ту України КПІ–2014 в дзеркалі преси. К., 2015.
Завантажити статтю
