Гіршнер Ян

ГІ́РШНЕР Ян (07. 05. 1883, м-ко Тлусте Заліщицького пов., нині смт Товсте Чортківського р-ну Тернопільської обл. — 01. 03. 1951, м. Ґданськ, нині Поморського воєводства, Польща) — ембріолог. Доктор філософії (1905), зоології та порівняльної анатомії (1909), професор (1921), академік Польської академії знань (1931—45). Закінчив Львівський університет, де спеціалізувався із зоології під керівництвом Б. Дибовського та Й. Нусбаум-Гіляровича. Стажувався в університетах Берліна та Парижа (1913—14), а також Відня (1915). Працював у бібліотеці Львівського університету (1905—18), був директором Ін­ституту зоології цього університету (1919—38). Очолював біо­логічну станцію над озером Дроздовським по­близу Городка Яґел­лонського (нині м. Городок Львівського р-ну Львівської обл.), сут­тєво реорганізував її роботу. 1935—36 провів наукову екс­педицію до Ліберії, звідки привіз цінні зоологічні та етно­графічні матеріали. Член Польського товариства імені М. Коперника (від 1919 — генеральний секретар, 1925—26 — голова). Один із засновників Наукового товариства у Львові (1920—24 — секретар, 1925—36 — керівник математично-природничого від­діле­н­ня, 1933—39 — за­ступник голови), Польського зоологічного товариства (1937), журналу «Zoologica Poloniae» (1935). У 1940—45 працював у німецьких наукових установах Берлін-Далем, за що був по­збавлений членства в Польській академії знань, згодом — в американському шпиталі та управлін­ні здоровʼя американcького уряду у Відні. 1948 повернувся до Польщі, був науковим спів­робітником Ін­ституту морської та тропічної медицини. Наукові дослідже­н­ня з питань цитології та ембріології тварин, зокрема регенерації тканин та органів різних груп тварин. Сформулював по­гляд на двофазову гаструляцію як явище більш загальне для тварин. Встановив, що під впливом дво­сторон­нього освітле­н­ня плази огонові виявляють реакцію, що проявляється у зміні їх забарвле­н­ня, а у без­огонових така реакція від­сутня, пізніше первин­ні види від­значаються більшою ступін­ню реакції, ніж види з вищою організацією. Автор теорії фусому.

Завантажити статтю