Зюбіна Римма Анатоліївна
ЗЮ́БІНА Римма Анатоліївна (23. 08. 1971, Ужгород) — актриса, телеведуча, громадська діячка. Володарка національної кінопремії «Золота дзиґа» (2016; за роль Дарини у фільмі «Гніздо горлиці»), низки театральних премій. Закінчила Ужгородське культурно-освітнє училище (1989), режисерський факультет Київського інституту культури (1994; викладачі Д. Чайковський, В. Борсученко). Від 1990 працювала у Закарпатському українському музично-драматичному театрі (Ужгород), де дебютувала у ролі Ліббі Таккер у виставі С. Мойсеєва за пʼєсою «Хочу зніматися в кіно» Н. Саймона. 1991 повернулася до Києва, де працювала актрисою Камерного театру-студії, Театру юного глядача, Театру драми і комедії на Лівому березі Дніпра, театрів «Браво», «Золоті ворота», «Сузірʼя». 1997—2019 — актриса Молодого театру в Києві. На волонтерських засадах грала у виставах Луганського українського музично-драматичного театру (м. Сіверськодонецьк, 2018). Брала участь у театральних проєктах: «Номери» за однойменною пʼєсою О. Сенцова (2018), «Нові шрами» (Дикий театр, Київ, 2022), «Лишатися (не) можна» (Херсонський музично-драматичний театр імені М. Куліша; премʼєра відбулася в жовтні 2022 в Києві, оскільки Херсон був окупований) та ін. Від грудня 2022 — актриса Одеського українського музично-драматичного театру імені В. Василька. 2014 після анексії Криму Росією однією з перших відмовилася від зйомок у російських проєктах. Виступала з акціями на підтримку режисера О. Сенцова та інших українських політвʼязнів. Зіграла у виставі «Схід-Захід» (режисер В. Бєлозоренко, театр «Актор»), що складається з 5-ти одноактівок (дитячі пʼєси підлітків з Авдіївки, Марʼїнки (Донецька обл.), Попасної (Луганська обл.) та із Зх. України). З початком повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну 24 лютого 2022 почала вести стріми на своїй фейсбук-сторінці, читала поезію, розповідала історії про відомих людей. Знялася у короткометражній стрічці «Мати» (2022, режисер Ю. Леута), зйомки якого відбувалися у деокупованій Бородянці (Київська обл.), а декораціями були зруйновані будинки. Займається волонтерством, є амбасадором київської благодійної організації «Фонд допомоги онкохворим дітям “Краб”». З. — талановита, харизматична актриса, яка має надзвичайно потужну творчу енергію, чітку громадянську позицію, що засвідчують її робота в театрі й кіно та активна діяльність в різних сферах суспільного життя.
Додаткові відомості
- Основні ролі
- Бетсі («Чарівні черевички» Г. Мамліна), Наталя («Брехня» В. Винниченка), Таня («Четверта сестра» Я. Гловацького), Панночка (однойменна п’єса Н. Садур), Офелія («Трагедія Данського» за В. Шекспіром), Марія Стюарт («В моїм закінченні — початок мій…» за драмою «Марія Стюарт» Ф. Шіллера), Маріам («Жінки та війна» Дж. Ель Есседі), Регіна («Привиди» Ґ. Ібсена), Русалонька (однойменна вистава за п’єсою Л. Разумовської), Елізабет («Коло» С. Моема), Вона («Це все вона» А. Іванова), Барбара («Серпень. Графство Осейдж» Т. Леттса), Анна («Поки мама не прийшла» Р. де Воса), Лопаха («Карпатський вестерн» О. Буратинського, Б. Циганка, О. Набоки, Р. Марова); у кіно — Героїня («Про шалене кохання, Снайпера та Космонавта», 1992, режисер Д. Томашпольський), Гапка («Острів кохання», 1995–96, режисер О. Бійма), Тетяна Іванівна («Трубач», 2014, режисер А. Матешко), Дарина («Гніздо горлиці», 2016, режисер Т. Ткаченко; спеціальна відзнака за неперевершене виконання ролі на 65-му Міжнародному кінофестивалі, м. Маннгейм, Гайдельберґ, Німеччина, 2016; приз за найкращу жіночу роль на 25-му Міжнародному кінофестивалі, м. Варна, Болгарія, 2017), Ганна Дацей («Межа», 2017, режисер П. Беб’як), Люся Жук (серіал «Люся Інтерн», 2021, режисери М. Литвинов, О. Даруга), Мама Дмитра («Редакція», 2023, режисер Р. Бондарчук).
Завантажити статтю
Людина 
