Павлишин Марко

ПАВЛИ́ШИН Марко (07. 07. 1955, м. Брiзбен, Австралiя) — лiтературо­знавець, громадський дiяч. Син Р. Павлишина. Іноземний член НАНУ (2021). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2019). На­вчався в Університетах Квінсленда (Австралія, 1973—76), Марбурґа (Німеч­чина, 1977—78) та імені Монаша в Мельбурні (1978—82), де отримав докторат із германістики (1983) і від­тоді викладає: голова від­ділу славістики (1992—2002), школи мов, культур і лінгвістики (2005—10), від 2010 — професор україністики, від 2019 — професор-емерит. Директор Центрів порівняльного літературо­знавства і культурології (1991—92), європейських досліджень (2000—05, 2014—17) та україністики імені М. Зерова (2004—19) у цьому університеті. Член Австралійської академії гуманітарних наук (від 2002). Ініціатор створе­н­ня та перший президент Асоціації україністів Австралії (1990—98), президент Асоціації славістів Австралії і Нової Зеландії (1998—2003), голова НТШ в Австралії (від 1998). Один з організаторів щорічного між­народного конкурсу знавців української мови імені П. Яцика в Австралії (2010—18). Автор книг «Канон та іконостас» (К., 1997), «Ольга Кобилянська: прочита­н­ня» (Х., 2008), статей та роз­ділів ви­дань про українську літературу 19—20 ст.; редактор збірників із серії «Ukrainian Settlement in Australia» (Melbourne, 1986; 1993), збірників «Glasnost in Context: Recurrences in Central and East European Literatures and Cultures» (New York, 1990), «Стус як текст» (Мельбурн, 1992); спів­редактор австралійських номерів «Journal of Ukrainian Studies» (1985, із Ї. Марваном; 1995, із Дж. Кларком), ви­дань «Slavic Themes: Papers from Two Hemispheres» (Neuried, 1988, із Б. Крі­стою та ін.), «Ukraine in the 1990s» (1992, із Дж. Кларком), «Literature and Opposition» (1994, із К. Вертом та П. Нестор; обидва — Мельбурн), «Енциклопедія української діяспори» (Т. 4: Австралія, Азія, Африка; К., 1995, із В. Маркусем та ін.), «Українці в Австралії» (Т. 2; Мельбурн, 1998, із колегією), «Ukraine and Europe: Cultural Encounters and Negotiations» (Toronto, 2017, із Дж. Броджі-Беркофф та С. Плохієм). Ви­вчає українську літературу 19—21 ст. (зокрема творчість І. Котляревського, М. Костомарова, Марка Вовчка, Г. Квітки-Основʼяненка, Ю. Федьковича, О. Кобилянської, В. Стуса, І. Калинця, Є. Гуцала, В. Дрозда, О. Бердника, В. Шевчука, П. Загребельного та ін.), також досліджував українську літературу Австралії, німецький літературний романтизм. Пере­клав низку текс­тів сучасних українських письмен­ників, зокрема англійською мовою Ю. Андруховича («Recreations», 1998) та Ю. Іздрика («Wozzeck», 2006; обидва — Едмонтон). 2020 у Бруклайні на пошану П. ви­йшов збірник наукових статей англійською та українською мовами — «Cossacks in Jamaica, Ukraine at the Antipodes. Козаки у Ямайці, Україна на Антиподах». Автор низки статей в ЕСУ.

Завантажити статтю