Паперний Євген Васильович
Визначення і загальна характеристика
ПА́ПЕРНИЙ Євген Васильович (03. 09. 1950, м. Нижня Тура Свердловської обл., РФ) — актор. Народний артист України (1992). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2020). Закінчив Вище театральне училище імені Б. Щукіна (Москва, 1972). Відтоді працював у Київському театрі російської драми імені Лесі Українки (до 1993). Володів гарними акторськими даними, темпераментом, необхідним рівнем професійної майстерності для виконання як головних, так і епізодичних ролей, тяжів до гострої пластичної форми. У репертуарі переважали комедійні образи. Творчій індивідуальності притаманні глибоке проникнення у зміст та характер створюваного образу, яскрава форма його сценічного втілення, різноманіття засобів виконавської виразності.
Додаткові відомості
- Основні ролі
- Михно («Вечірне світло» О. Арбузова), Перший гість, Єпіходов, Тригорін («Іванов», «Вишневий сад», «П’ять пудів кохання» А. Чехова), Владик («Довгоочікуваний» А. Салинського), Чацький («Горе з розуму» О. Грибоєдова), Набоков («Кафедра» В. Врублевської), Людина («Із життя комах» К. Чапека), Трощейкін («Подія» В. Набокова); у кіно — Начальник особливого відділу («Поїзд надзвичайного призначення», режисер В. Шевченко), Войтенко («Від Бугу до Вісли», режисер Т. Левчук; обидва — 1980), Гоша («Останній гейм», 1981, режисер Ю. Слупський; усі — Київська кіностудія художніх фільмів імені О. Довженка), Яків («Козача застава», 1982, режисер В. Живолуб, Свердловська кіностудія художніх фільмів, нині Єкатеринбург, РФ), Крапивін (серіал «Слід перевертня», 2001, режисер В. Попков), Йосиф Сталін, Платон Керженцев (телесеріал «Утьосов. Пісня довжиною в життя», 2006, режисер Г. Ніколаєнко).
Завантажити статтю
Людина 
