Пелешко Олександр Петрович

Прізвище, ім'я, по-батькові:: Пелешко Олександр Петрович
Діяльність:: графік
Дата народження:: 1 лют. 1956

ПЕЛЕ́ШКО Олександр Петрович (01. 02. 1956, м. Тульчин Вінницької обл.) — графік, живописець. Чоловік Л. Сичко. Член НСМНМУ (2005), НСХУ (2017). Закінчив Львівський поліграфічний інститут (1992; викладачі А. Попов, С. Іванов, В. Таранов). Працював у рідному місті художником у СПТУ № 11 та Будинку культури (1977–79); художній майстерні Вінницького художнього комбінату (1979–92); від 2012 — викладач архітектури, графіки, малюнку й композиції у Вінницькому коледжі будівництва й архітектури. Водночас 1988–2013 — учитель образотворчого мистецтва Ямпільської спеціалізованої школи художньо-музичного профілю (нині Могилів-Подільського р-ну Вінницької обл.). Володіє авторською технікою в графіці, творить олійний та восковий живопис, акварелі. За його дизайнерською розробкою оформлено краєзнавчий музей та музей образотворчого мистецтва в м. Ямпіль (1980). Автор серії графічних робіт «Гортаючи сторінки Кобзаря» (від 1991). Проілюстрував дитячу книжку «Різдвяна ніч» Х. Білоус (1992), художньо-публіцистичну книгу «О земле... О людях... О войне» В. Кізки (1995; обидві — Київ), дитячі оповідання «Таємничий подарунок» (Т., 2008) та «Невигадані історії мого дитинства» (2016), повість «В’яр» (ч. 1–2, 2019–22) Л. Сичко, книгу для дітей «Мій фантастичний вітерець» Т. Кобця (усі — Вінниця), історичну повість «Облога Буші» М. Старицького (К.; обидві — 2017). Оригінальність і чарівність акварелі в його творах, зокрема у великому циклі пейзажів, досягається тонкими й чистими колористичними поєднаннями, сміливими та влучними акцентами-спалахами звучного кольору. Композиції графічних робіт шевченківської тематики та народних обрядів поєднують елементи народної вишивки, килимарства, різьблення. Картини, створені в техніці енкаустики, відкривають широкі можливості передачі кольору, яскравості, насиченості фарб. Учасник обласних, всеукраїнських, міжнародних мистецьких виставок від 1992. Персональні — у Вінниці (2012, 2013 — 3 експозиції, 2014, 2016 — 3 експозиції, 2018–19, 2021, 2023 — 2 експозиції), Києві (2019 — 2 експозиції), Тульчині, с. Буша (Вінницька обл.; обидві — 2023). Деякі роботи зберігаються у Вінницькому краєзнавчому музеї, Вінницькому літературно-меморіальному музеї М. Коцюбинського, Вінницькому обласному центрі народної творчості, Державному історико-культурному заповіднику «Буша», Музеї історії м. Кам’янське (Дніпропетровська обл.), замку Паланок у м. Мукачеве (Закарпатська обл.), Ямпільському музеї образотворчого мистецтва.

Додаткові відомості

Основні твори: «Ой діброво, темний гаю» (1992), «Катерина», «Утоптала стежечку через яр», «О сестри, сестри...» (усі — 1995), «Садок вишневий коло хати» (2013), «Тече вода в синє море, та не витікає» (2014), «Наступила та чорна хмара» (2015; усі — за творами Т. Шевченка), «Вечірній трамвай», диптих «Блокпост», «Над застиглою рікою», «Золотаве надвечір’я» (усі — 2016), «У Абазівськім осіннім саду» (2017), «Козак Мамай — вітер гуляй» (2019); паркова скульптура «Джерело» в м. Сорока (Молдова, 2004).