Пігуляк Сильвестр Дарійович

ПІГУЛЯ́К Сильвестр Дарійович (12. 01. 1897, с. Лашківка, нині Чернівецького р-ну Чернівецької обл. — 29. 05. 1995, м. Парма, шт. Огайо, США) — громадсько-культурний діяч. Племінник Є. Пігуляка. Навчався у 2-й українсько-німецькій гімназії у Чернівцях. 1917 мобілізований до армії. Воював на Італійському фронті, потрапив у полон. Наприкінці 1919 зголосився у посольство ЗУНР у Відні. У складі 1-ї української бригади перебував у таборах для інтернованих у Чехо-Словаччині, де 1922 завершив гімназійну освіту. Навчався в Університеті Брно (нині Чехія), належав до студентського товариства «Українська академічна громада». Після повернення на Буковину працював приватним службовцем у Чернівцях. Водночас брав активну участь в українському громадсько-культурному житті: адміністратор (завідувач) Народного дому, адміністратор і співредактор г. «Час», автор перекладів художних творів, які ставив місцевий український театр. У жовтні 1940 у рамках репатріаційного процесу між Німеччиною і СРСР виїхав до Німеччини, на початку 1950-х рр. — у США. Вивіз на еміграцію цінний документ — оригінал договору купівлі Народного дому в Чернівцях, який наприкінці 1940-х рр. передав на зберігання Г. Скегару. Активно співпрацював із Клівлендським товариством для незрячих, начитав для запису 177 українських книг. Фундатор Винниченківської комісії УВАН. Автор спогадів про буковинських вояків УГА, опублікованих у періодиці.

Літ.: Сильвестр Пігуляк: [Некролог] // Свобода. 1995, 8 черв.

В. П. Старик