Пігуляк Сильвестр Дарійович

Визначення і загальна характеристика

ПІГУЛЯ́К Сильвестр Дарі­йович (12. 01. 1897, с. Лашківка, нині Чернівецького р-ну Чернівецької обл. — 29. 05. 1995, м. Парма, шт. Огайо, США) — громадсько-культурний діяч. Племін­ник Є. Пігуляка. На­вчався у 2-й українсько-німецькій гімназії у Чернівцях. 1917 мобілізований до армії. Воював на Італійському фронті, потрапив у полон. На­прикінці 1919 зголосився у посольство ЗУНР у Відні. У складі 1-ї української бригади пере­бував у таборах для інтернованих у Чехо-Словач­чині, де 1922 завершив гімназійну освіту. На­вчався в Університеті Брно (нині Чехія), належав до студентського товариства «Українська академічна громада». Після поверне­н­ня на Буковину працював приватним службовцем у Чернівцях. Водночас брав активну участь в українському громадсько-культурному житті: адміністратор (завідувач) Народного дому, адміністратор і спів­редактор г. «Час», автор пере­кладів художних творів, які ставив місцевий український театр. У жовтні 1940 у рамках репатріаційного процесу між Німеч­чиною і СРСР ви­їхав до Німеч­чини, на початку 1950-х рр. — у США. Вивіз на еміграцію цін­ний документ — оригінал договору купівлі Народного дому в Чернівцях, який на­прикінці 1940-х рр. пере­дав на зберіга­н­ня Г. Скегару. Активно спів­працював із Клівлендським товариством для незрячих, начитав для запису 177 українських книг. Фундатор Вин­ниченківської комісії УВАН. Автор спогадів про буковинських вояків УГА, опублікованих у періодиці.

Літ.: Сильвестр Пігуляк: [Некролог] // Свобода. 1995, 8 черв.

В. П. Старик

Завантажити статтю