Пілюгін Григорій Тимофійович

ПІЛЮ́ГІН Григорій Тимофійович (19. 11. 1899, с. Дорогощ Курської губ., нині Бєлгородської обл. — 02. 01. 1984, Чернівці) — хімік. Доктор хімічних наук (1957), професор (1958). Сталінська премія (1937). Закінчив Харківський ІНО (1928), де відтоді й працював (нині університет): від 1930 — викладач кафедри органічної хімії та старший науковий співробітник НДІ хімії при університеті, 1944–45 — завідувач хімічно-фармацевтичної кафедри; від 1938 — доцент, 1939–41 — завідувач кафедри органічної хімії Військово-господарської академії (Харків). 1941–44 перебував в евакуації у Саратовській обл. (РФ; очолював раймаслопром Дергачівського р-ну Харківської обл., налагодив виробництво спирту із цукрів молочної сироватки). 1945–72 — завідувач кафедри органічної і фармацевтичної хімії Чернівецького університету, водночас був ученим секретарем Чернівецького відділення Всесоюзного хімічного товариства. Вивчав будову і властивості ціанінових барвників. Разом з А. Кіпріановим 1937 встановив правило зсуву спектрів поглинання несиметричних ціанінових барвників у короткохвильову галузь, що одержало світове значення і відоме як правило «гіпсохромного зсуву» (пізніше воно було підтверджене американським ученим професором Бруккером). З початком німецько-радянської війни П. спільно зі своїм учнем В. Лаврушиним розробили протитанкову запальну суміш, що отримала назву «Пултол» і невдовзі була затверджена Наркоматом оборони СРСР. Під час роботи в Чернівцях створив окремий напрям у хімії ціанінових барвників на основі вперше синтезованих нових похідних хіноліну. Деякі з барвників, синтезованих на кафедрі, виявилися стимуляторами росту злакових культур. За умов посиленої русифікації читав лекції (основний курс органічної хімії та низку спецкурсів) українською мовою.

Рекомендована література

1. Григорій Тимофійович Пілюгін: Біобібліогр. покажч. Чц., 1969.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю