Плющ Василь Львович

ПЛЮЩ Василь Львович (28. 12. 1902(10. 01. 1903), Варшава – 16. 11. 1976, м. Мюнхен, Німеччина, похований у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) – лікар-фтизіатр, громадський діяч. Брат О. Плюща. Доктор медичних наук (1941). Дійсний член НТШ та УВАН. Народився у козацько-шляхетській родині. Батьки брали активну участь в українському національному русі. На 5-му р. життя залишився без матері, згодом важко пережив трагічну смерть брата. Закінчив 1-у Класичну гімназію у Чернігові (1919), 1-й Київський медичний інститут (1928). Будучи гімназистом, організував та очолював українських пластунів й Українську юнацьку спілку, пізніше належав також до Спілки визволення України. Під час медичних студій розпочав наукову діяльність під керівництвом Д. Епштейна. Працював керівником міжрайонного протитуберкульозного диспансеру на Одещині (1928–31), був позаштатним науковим співробітником НДІ туберкульозу в Одесі. Від 1931 – в Українському НДІ туберкульозу в Києві. Тут захистив кандидатську («Гематогенно-диссемінована туберкульоза») та докторську («Клініка гематогенно-дисемінованої туберкульози») дисертації, що стали першими класичними науковими працями на цю тему. Водночас викладав у Київському інституті вдосконалення лікарів. Один із засновників Українського наукового товариства фтизіатрів (1938). У 1939 прибув до Львова як туберкульозний інспектор, де разом із Р. Осінчуком організували мережу протитуберкульозних диспансерів і пунктів у всій області та заснували туберкульозний інститут, який він очолив. Під час німецької окупації України залишився у Києві, працював професором на кафедрі туберкульозу Київського медичного інституту. Від вересня 1943 – професор кафедри внутрішніх хвороб Львівського медичного інституту, згодом – професор-гість медичного факультету Братиславського університету. Від 1945 – у Берліні, де організував поліклініку для «остівців», працював табірним лікарем у Зінґені, керівником туберкульозного відділу шпиталю «Александер» у Ганновері, лікарем у протитуберкульозних санаторіях у Гаутінґу (1951–55) та Зільберґу (1956–74; усі – Німеччина). Від 1974 – на пенсії, оселився у Мюнхені. Досліджував питання загальної та експериментальної медицини, внутрішніх хвороб, туберкульозу, соціальної гігієни та історії української медицини. П. – автор одних із перших у світовій науковій літературі праць про гематогенно-дисемінований туберкульоз та оригінальної класифікації легеневого туберкульозу. Опублікував також серію праць про внутрішні хвороби та експериментальну медицину, що з’явилися друком здебільшого ще в Україні; окремі з них надруковані в «Лікарському віснику». Популяризував медицину («Страшний ворог людства – туберкульоз», Ганновер, 1958 та ін.), цікавився її історією («Нариси з історії української медичної науки і освіти» (Мюнхен, 1970). Був редактором медичної частини «Енциклопедії українознавства» (для опрацювання 110-ти гасел він використав величезний джерельний матеріал), підготував перші в історії української медицини нариси про неї. Брав активну участь у громадсько-політичному українському житті в Німеччині. Один із засновників медичної секції УВАН та її керівник, Українського історичного товариства, перший голова ради Центрального представництва української еміграції у Німеччині, член Крайової пластової ради Західної Німеччини тощо. Опублікував понад 50 статей та есе на різні політичні, суспільні та ідеологічні теми («Правда про хвильовизм», «Значення політичної еміграції», «Психологія підсовєтської інтелігенції», «Голод в Україні», «Отаман Петлюра», «Підпільні українські організації в Україні в рр. 1920–1941», «Розгром української еліти та українського селянства», «Боротьба за українську державу під совєтською владою»).

Пр.: Штучний пневмоторакс. К., 1928; Пізні наслідки штучного пневмотораксу. К., 1934; Клініка гематогенно-дисемінованої туберкульози легенів. К., 1939; Гематогенно-дисемінована туберкульоза. К., 1941; Охорона здоров’я в Україні. Мюнхен, 1956.

Літ.: Професор доктор Василь Плющ (З нагоди 60-ліття) // Лікарський вісник. 1963. Ч. 28; Професор доктор Василь Плющ (Спогади) // Там само. 1978. Ч. 90; Пундій П. У світлу пам’ять професора доктора Василя Плюща (В десяту річницю його смерти) // Визвольний шлях. 1986. № 4; Його ж. Василь Плющ – історик української медицини // Агапіт. 1996–97. № 5–6.

П. Пундій

Основні праці

Штучний пневмоторакс. К., 1928; Пізні наслідки штучного пневмотораксу. К., 1934; Клініка гематогенно-дисемінованої туберкульози легенів. К., 1939; Гематогенно-дисемінована туберкульоза. К., 1941; Охорона здоров’я в Україні. Мюнхен, 1956.

Рекомендована література

Професор доктор Василь Плющ (З нагоди 60-ліття) // Лікарський вісник. 1963. Ч. 28;
Професор доктор Василь Плющ (Спогади) // Там само. 1978. Ч. 90;
Пундій П. У світлу пам’ять професора доктора Василя Плюща (В десяту річницю його смерти) // Визвольний шлях. 1986. № 4;
Його ж. Василь Плющ – історик української медицини // Агапіт. 1996–97. № 5–6.