Плющ Василь Львович

Визначення і загальна характеристика

ПЛЮЩ Василь Львович (28. 12. 1902(10. 01. 1903), Варшава — 16. 11. 1976, м. Мюнхен, Німеч­чина, похований у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) — лікар-фтизіатр, громадський діяч. Брат О. Плюща. Доктор медичних наук (1941). Дійсний член НТШ та УВАН. Народився у козацько-шляхетській родині. Батьки брали активну участь в українському національному русі. На 5-му р. життя залишився без матері, згодом важко пере­жив трагічну смерть брата. Закінчив 1-у Класичну гімназію у Чернігові (1919), 1-й Київський медичний ін­ститут (1928). Будучи гімназистом, організував та очолював українських пластунів й Українську юнацьку спілку, пізніше належав також до Спілки визволе­н­ня України. Під час медичних студій роз­почав наукову діяльність під керівництвом Д. Епштейна. Працював керівником між­ра­йон­ного протитуберкульозного диспансеру на Одещині (1928—31), був позаштатним науковим спів­робітником НДІ туберкульозу в Одесі. Від 1931 — в Українському НДІ туберкульозу в Києві. Тут захистив кандидатську («Гематоген­но-дис­семінована туберкульоза») та докторську («Клініка гематоген­но-дисемінованої туберкульози») дисертації, що стали першими класичними науковими працями на цю тему. Водночас викладав у Київському ін­ституті вдосконале­н­ня лікарів. Один із засновників Українського наукового товариства фтизіатрів (1938). У 1939 прибув до Львова як туберкульозний ін­спектор, де разом із Р. Осінчуком організували мережу протитуберкульозних диспансерів і пунктів у всій області та заснували туберкульозний ін­ститут, який він очолив. Під час німецької окупації України залишився у Києві, працював професором на кафедрі туберкульозу Київського медичного ін­ституту. Від вересня 1943 — професор кафедри внутрішніх хвороб Львівського медичного ін­ституту, згодом — професор-гість медичного факультету Братиславського університету. Від 1945 — у Берліні, де організував поліклініку для «остівців», працював табірним лікарем у Зінґені, керівником туберкульозного від­ділу шпиталю «Александер» у Ган­новері, лікарем у протитуберкульозних санаторіях у Гаутінґу (1951—55) та Зільберґу (1956—74; усі — Німеч­чина). Від 1974 — на пенсії, оселився у Мюнхені. Досліджував пита­н­ня загальної та екс­периментальної медицини, внутрішніх хвороб, туберкульозу, соціальної гігієни та історії української медицини. П. — автор одних із перших у світовій науковій літературі праць про гематоген­но-дисемінований туберкульоз та оригінальної класифікації легеневого туберкульозу. Опублікував також серію праць про внутрішні хвороби та екс­периментальну медицину, що зʼявилися друком здебільшого ще в Україні; окремі з них на­друковані в «Лікарському віснику». Популяризував медицину («Страшний ворог людства — туберкульоз», Ган­новер, 1958 та ін.), цікавився її історією («Нариси з історії української медичної науки і освіти» (Мюнхен, 1970). Був редактором медичної частини «Енциклопедії україно­знавства» (для опрацюва­н­ня 110-ти гасел він викори­став величезний джерельний матеріал), під­готував перші в історії української медицини нариси про неї. Брав активну участь у громадсько-політичному українському житті в Німеч­чині. Один із засновників медичної секції УВАН та її керівник, Українського історичного товариства, перший голова ради Центрального пред­ставництва української еміграції у Німеч­чині, член Кра­йової пластової ради Західної Німеч­чини тощо. Опублікував понад 50 статей та есе на різні політичні, су­спільні та ідеологічні теми («Правда про хвильовизм», «Значе­н­ня політичної еміграції», «Психологія під­совєтської інтелігенції», «Голод в Україні», «Отаман Петлюра», «Під­пільні українські організації в Україні в рр. 1920—1941», «Роз­гром української еліти та українського селянства», «Боротьба за українську державу під совєтською владою»).

Пр.: Штучний пневмоторакс. К., 1928; Пізні наслідки штучного пневмотораксу. К., 1934; Клініка гематоген­но-дисемінованої туберкульози легенів. К., 1939; Гематоген­но-дисемінована туберкульоза. К., 1941; Охорона здоровʼя в Україні. Мюнхен, 1956.

Літ.: Професор доктор Василь Плющ (З нагоди 60-ліття) // Лікарський вісник. 1963. Ч. 28; Професор доктор Василь Плющ (Спогади) // Там само. 1978. Ч. 90; Пундій П. У світлу памʼять професора доктора Василя Плюща (В десяту річницю його смерти) // Визвольний шлях. 1986. № 4; Його ж. Василь Плющ — історик української медицини // Агапіт. 1996—97. № 5—6.

П. Пундій

Завантажити статтю