Постель Олександр Борисович
ПО́СТЕЛЬ Олександр Борисович (18. 04(01. 05). 1904, Одеса — 19. 01. 1989, там само) — графік. Заслужений діяч мистецтв України (1963). Член Асоціації революційного мистецтва України (1924–38), СХУ (1938). Закінчив Одеський художній інститут (1929; викладачі В. Заузе, Т. Фраєрман). Викладав в Одеському художньому училищі (1931–41 та 1947–67). Під час 2-ї світової війни евакуйований в Ташкент, де був старшим викладачем Московського архітектурного інституту (1942–43), в. о. директора й завуча Республіканського художнього училища (1944–45). У 1945, повернувшись в Одесу, очолив відділ Одеського музею західного і східного мистецтва (до 1947), був доцентом Одеського інженерно-будівельного інституту (до 1967). Працював у галузі станкового живопису й графіки в техніках ліногравюри, лінотипії, акварелі. Відомий як майстер пейзажного офорту. Учасник мистецьких виставок від 1925, зокрема всеукраїнських (від 1929), всесоюзних (від 1939), зарубіжних (від 1937). Персональні — в Одесі (1965, 2021), Кишиневі (1965), Києві (1968). Деякі твори зберігаються в Національному художньому музеї України (Київ), Дніпровському, Донецькому, Львівському, Миколаївському, Одеському, Полтавському, Сумському, Чернівецькому художніх музеях, картинних галереях Севастополя, Сімферополя, Ужгорода, Державному музеї мистецтв Узбекистану (Ташкент), Естонському художньому музеї (Таллінн), Державному музеї образотворчих мистецтв, Третьяковській галереї, Державному музеї архітектури (усі — Москва), Національному художньому музеї Білорусі (Мінськ).
Додаткові відомості
- Основні твори
- серії — офортів з видами Одеси (1929–38), «Архітектурні пам’ятки Узбекистану» (1942–44), «Дніпровські пейзажі» (1959), «Пейзажі Прибалтики» (1961), офортів «Одеса: порт, краєвиди, пам’ятки архітектури» (1945–75), «Вилкове» (1969, 1973).