СТАРОСТЕ́НКО Віталій Іванович (13. 04. 1935, Київ) — геофізик, геолог. Кандидат технічних (1966), доктор фізико-математичних (1977) наук, професор (1984), академік НАНУ (1990). Заслужений діяч науки і техніки України (1997). Державна премія УРСР (1984) та України (1995) у галузі науки і техніки, премія імені С. Суб­ботіна НАНУ (2015). Орден «За заслуги» 3-го (2005) та 2-го (2015) ступенів. Закінчив Київський університет (1958). У 1958–59 працював у Комплексній геофізичній екс­педиції тресту «Укргеофізрозвідка»; 1959–61 — у Київській геолого-геофізичній роз­відувальній конторі тресту «Укргеофізрозвідка»; від 1964 — в Ін­ституті геофізики НАНУ (Київ): 1975–76, 1981–91 — за­ступник директора з наукової роботи, 1991–2021 — директор, від 2021 — радник при дирекції, водночас 1976–97 — завідувач від­ділу глибин­них процесів Землі і гравіметрії, від 1997 — головний науковий спів­робітник. За­ступник академіка-секретаря (1978–88), академік-секретар (1988–2004) Від­діле­н­ня наук про Землю НАНУ. Головний редактор «Геофізичного журналу». Наукові дослідже­н­ня в галузі теорії інтер­претації потенціальних полів, створе­н­ня автоматизованих систем обробки та інтер­претації на ЕОМ гравіметричних і магнітометричних даних, теорії й методики роз­вʼяза­н­ня некоректно по­ставлених задач геофізики, про­блеми побудови щільнісних моделей кори і верх­ньої мантії Землі. Член УПТ. Брав участь у багатьох морських екс­педиціях, де проводив дослідже­н­ня в рамках числен­них між­народних наукових про­грам і проєктів. Результати наукових екс­педицій, одержані в різних ділянках Світового океану, стали під­ґрунтям для написа­н­ня фундаментальних праць, присвячених будові земної кори і верх­ньої мантії Землі. Завдяки новітнім теоретичним і практичним роз­робкам йому вдалося одержати нові дані про структуру фундаменту Дні­провсько-Донецької западини, пі­дошву залізорудних родовищ Великого Кривого Рогу, глибин­ну будову пів­нічної частини Сибірської платформи, будову родовищ корисних копалин Красноярського краю, верх­ньої мантії пів­нічної частини Індійського й Атлантичного океанів, Чорного моря, шельфу Гвінеї тощо.